Опубліковано СОЗТ 1 липня 2026 року
У той час як уряди та сфери здоров’я тварин стикаються з проблемою зростання стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів (СМПЗ), експерти дедалі частіше закликають до збільшення інвестицій у профілактику, епізоотичний нагляд, ветеринарні служби й системи здоров’я тварин.
Серед них — доктор Лора Вебер-Вінтцель, старший спеціаліст з тваринництва у Світовому банку, яка використовує свій багаторічний досвід ветеринарної практики для боротьби з СМПЗ. Аналізуючи нещодавно опубліковану доповідь «Стан здоров’я тварин у світі», вона висвітлює перешкоди, заходи профілактики й шляхи розв'язання проблем, спрямовані на зменшення використання протимікробних засобів у тваринництві при одночасному підвищенні продуктивності тварин.
Чи могли б Ви коротко розповісти про свій шлях у сфері стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів?
Д-р Лора Вебер-Вінтцель: Я починала як ветеринарний лікар, і відповідальне використання протимікробних засобів було частиною моєї повсякденної роботи. Потім я приєдналася до Світової організації здоров’я тварин (СОЗТ), яка уже давно активно займається проблемою стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів. На своїй поточній посаді у Світовому банку я працюю на стику таких напрямів, як сталі системи тваринництва, здоров’я тварин і міжвідомча співпраця, тому СМПЗ є важливим напрямком моєї діяльності.
З вашого досвіду, з якими основними проблемами стикаються фермери й ветеринари, застосовуючи протимікробні засоби?
Л. В.: По-перше, доступ; доступ до якісних ветеринарних лікарських засобів, зокрема протимікробних засобів та базових ветеринарних послуг, є ключовою проблемою, що призводить до неналежного використання безрецептурних препаратів. Крім того, як і в більшості ветеринарних галузей, недостатні інвестиції в профілактику є основним чинником, що призводить до спалахів хвороб і, як наслідок, до залежності від протимікробних засобів.
І, звичайно, недостатня поінформованість, продовольча несталість та бідність залишаються серед основних чинників розвитку стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів. Наприклад, у регіонах з обмеженими ресурсами навіть освічені фермери не завжди можуть собі дозволити виливати молоко від тварин, яких лікують, що призводить до споживання молока із залишками антибіотиків.
Існує думка, що зменшення використання антибіотиків негативно впливає на продуктивність. Чи правда це?
Л. В.: Це не просте запитання. Саме погіршення стану здоров'я тварин негативно впливає на їх продуктивність. Отже, коли застосування протимікробних засобів сприяє покращенню стану здоров'я тварин, це позитивно впливає на продуктивність, але коли протимікробні засоби використовуються безвідповідально, вони не сприяють здоров’ю тварин і справді шкодять продуктивності.
Неналежне управління стадом та погіршення стану здоров'я тварин спричиняють хвороби й залежність від протимікробних засобів. Інвестиції в гігієну, біозахист, вакцинацію, годівлю й корми забезпечують кращий стан здоров'я тварин, вищу продуктивність та зменшення потреби в протимікробних засобах, що дозволяє перейти від реактивних заходів до проактивних стратегій із численними додатковими перевагами.
Які найбільші прогалини існують у нинішніх заходах щодо боротьби зі стійкістю мікроорганізмів до протимікробних засобів?
Л. В.: Список досить значний і включає: раціональне використання протимікробних засобів; інвестиції у профілактику; інформування зацікавлених сторін; дані щодо використання протимікробних засобів; зміцнення ветеринарних служб; посилення потенціалу епізоотичного нагляду.
Наприклад, епізоотичний нагляд потребує наявності потенціалу — від мереж на місцях, що надають консультації фермерам, забезпечують раннє виявлення й реагування, — аж до можливостей лабораторій для підбору індивідуального лікування відповідно до збудників.
У більш загальному плані стійкість мікроорганізмів до протимікробних засобів досі сприймається як медична чи ветеринарна проблема, хоча насправді це загроза розвитку, що має реальні макроекономічні наслідки. Це послання має бути донесено до найвищих рівнів урядів. Запобігання та зменшення стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів захищають здоров’я й продуктивність тварин, а отже, і засоби для існування людей.
А як щодо інвестицій? На що слід зосередити інвестиції в майбутньому?
Л. В.: Будь-які заходи, що покращують здоров’я тварин, зменшать потребу в протимікробних засобах та їх використання, а також підвищать продуктивність тваринництва: чи то покращення біозахисту, гігієни, вакцинації, чи то кормів. Я часто наводжу аналогію з протіканням води: можна перефарбувати пошкоджену стіну, але вода й надалі просочуватиметься, оскільки джерело протікання не усунуто. Нам потрібно перейти від усунення проблем до їх запобігання: перенаправити кошти, енергію й ресурси на заходи профілактики.
Отже, ми маємо інвестувати в системну профілактику, моніторинг, регулювання ветеринарії та зміну поведінки.
Дійсно, комунікація й підвищення обізнаності серед фермерів мають вирішальне значення. Профілактика хвороб обходиться набагато дешевше, аніж реагування на них, і це стосується також стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів. Переконати в доцільності інвестицій у те, що може так і не реалізуватися, досить складно. Однак факти наявні: фермери, які інвестують в управління стадом, профілактику й біозахист, просто мають здоровіших тварин і потребують менше протимікробних засобів.
Яку роль мають відігравати уряди у боротьбі зі стійкістю мікроорганізмів до протимікробних засобів?
Л. В.: СМПЗ — це системна проблема. Уряди мають застосовувати комплексний підхід: від інвестицій у профілактику до розбудови потенціалу лабораторій, забезпечення доступу до якісних ліків, ветеринарного нагляду й міжгалузевої співпраці. Без такого підходу ми й надалі будемо лише усувати наслідки замість того, щоб усунути їх джерело.
Уряди також мають відігравати важливу роль у пошуку партнерів з розвитку, готових підтримати їхні зусилля у боротьбі з СМПЗ. Серед них — Група Світового банку, яка розглядає СМПЗ не лише як ветеринарну чи медичну проблему, а й як загрозу розвитку, що потребує негайних дій.
Якби ви могли передати аудиторії світу одне ключове повідомлення щодо стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів, як би воно звучало?
Л. В.: Інвестуйте у профілактику. Здорові тварини, захищені від контакту зі збудниками хвороб, потребують менше протимікробних засобів, демонструють вищу продуктивність і завдають менших витрат, пов’язаних з хворобами тварин. Своєчасні інвестиції дозволяють зменшити використання протимікробних засобів та рівень стійкості до них, одночасно підвищуючи врожайність. Заходи на попередніх етапах, комунікація та розбудова потенціалу є взаємовигідними для фермерів, урядів й ветеринарів.