Матеріали про стійкість до протимікробних засобів - українською

ФАО про стійкість до протимікробних засобів

Антибіотикорезистентність Перегляди: 547

Оголошення

Запрошення до участі: Міжнародні опитування серед бджолярів з метою визначення рівня знань та поінформованості про належну бджільницьку практику (GBP), про використання протимікробних засобів (AMU) та про проблеми стійкості до протимікробних засобів (СПЗ) у бджільництві.
Крайній термін для участі - 31 січня 2023 року

Пов'язані посилання

Про стійкість до протимікробних засобів (антибіотики) СПЗ

Що це?

Роль ФАО

Хто ми
Ключові напрямки

 

Протимікробні засоби відіграють критично важливу роль в лікуванні хвороб, і їх застосування необхідне для охорони здоров’я людей і тварин. Однак найчастіше протимікробні засоби неправильно застовуються для лікування і профілактики хвороб у тваринництві, аквакультурі та рослинництві. Такі дії нерідко пов'язані з потенційним  ризиком появи та поширення мікроорганізмів, стійких до протимікробних засобів.

Основні факти

5 мільйонів людських смертей в 2019 році, були пов’язані зі стійкістю бактерій до протимікробних засобів у світі, з яких 1,3 мільйона осіб – безпосередньо через стійкість бактерій до протимікробних засобів (The Lancet).

В ветеринарії застовується 27 різних класів протимікробних засобів
Обсяг глобального ринку ветеринарних препаратів в 2011 році оцінювався у 22 млрд. доларів США (ОЕСР)

В період з 2015 по 2017 роки кількісні дані про застосування протимікробних засобів у тваринництві подали 118 країн, тоді як у 2015 році такі звіти подали 89 країн.

 

Що це?

Стійкість до протимікробних засобів (СПЗ) — це здатність мікроорганізмів зберігатися та/чи розвиватися в присутності препаратів, призначених для їх пригнічення чи знищення. Ці препарати (протимікробні засоби) застовуються для лікування інфекційних хвороб, спричинених такими мікроорганізмами, як бактерії, гриби, віруси та найпростіші паразити.

Коли мікроорганізми стають стійкими до протимікробних засобів, стандартні методи лікування часто неефективні, а в деяких випадках жодні ліки не забезпечують ефективної терапії. Відповідно, лікування є неефективним. Це збільшує захворюваність та смертність людей, тварин і рослин. Для сільського господарства це спричиняє втрати виробництва, завдає шкоди засобам існування та ставить під загрозу продовольчу безпеку. Крім того, СПЗ може поширюватися між різними носіями та навколишнім середовищем, а мікроорганізми, стійкі до протимікробних засобів, здатні забруднити харчовий ланцюг.

Кожного разу, коли ми застовуємо протимікробні засоби для людей, тварин і рослин, мікроби мають шанс набути здатності переносити лікування, стаючи стійкими, що з часом робить препарати менш ефективними.

Резистентність (стійкість) до протимікробних засобів (СПЗ) є головною глобальною загрозою, що викликає все більше занепокоєння для здоров’я людей і тварин. Це також має наслідки для харчової й економічної безпеки та добробуту мільйонів фермерських домогосподарств.

На зростання стійкості до протимікробних засобів у тваринництві та рослинництві впливає взаємодія багатьох факторів:

  • тягар хвороб, яким іншим чином можна запобігти шляхом модифікації гігієни навколишнього середовища, харчування, тваринництва та інших методів управління;
  • обмежений доступ до експертів з охорони здоров’я тварин і рослин, а також обмеження в навчанні та підтримці цих експертів;
  • зростання стійкості до протимікробних засобів, як стимуляторів росту та продуктивності у тварин;
  • відсутність регулювання та нагляду за зростанням стійкості до протимікробних засобів;
  • безрецептурні та/чи інтернет-продажі, що роблять протимікробні засоби легкодоступними;
  • наявність і зростання неякісних та фальсифікованих протимікробних засобів;
  • недостатня обізнаність щодо належної практики, що призводить до надмірного та/чи невідповідного зростання обсягів застосування протимікробних засобів;
  • антропологічні, соціокультурні, політичні та економічні фактори, що створюють бар'єри передовому досвіду.
Протимікробні засоби - застосування їх в сільському господарстві

Протимікробні засоби відіграють вирішальну роль в лікуванні хвороб тварин (водних та наземних) і рослин, що застосовуються для виробництва харчових продуктів, сприяючи забезпеченню продовольчої безпеки. Ці ліки застовуються для лікування тварин, що вже хворіють, або ж для боротьби з поширенням хвороби в отарі, стаді чи в господарстві. Їх також застосовують в аквакультурі (наприклад, на рибних фермах) з подібною метою.

У деяких випадках протимікробні засоби застосовують для лікування мікробних хвороб рослин. Протимікробні засоби застовуються також для профілактики хвороб, що очікуються в популяціях тварин та/чи рослин. Поширеною практикою у минулому було додавання, в низьких концентраціях, протимікробних засобів до кормів для тварин, аби стимулювати їх ріст і продуктивність. Ця практика дедалі більше не заохочується, але все ще існує у певних регіонах.

Оцінки загального річного глобального застосування протимікробних засобів в сільському господарстві значно відрізняються. Це пов’язано з поганим контролем у багатьох країнах; лише 89 країн мають системи збору даних про застосування протимікробних засобів для лікування тварин. Дуже небагато країн реєструють зростання протимікробних засобів у рослинництві, оскільки, попит на харчові продукти тваринного походження буде стабільно зростати впродовж наступних десятиліть, очікується, що попит на застосування протимікробних засобів в сільському господарстві також зросте, якщо виробничі практики не будуть змінені, щоб зменшити потребу в них.

СПЗ – ризики для здоров’я людей та добробуту тварин, сільського господарства та продовольчої безпеки

Результати дослідження Global Research on Antimicrobial Resistance показують, що резистентні до ліків бактеріальні інфекції спричинили майже п’ять мільйонів смертей людей у ​​2019 році, що зробило СПЗ головною причиною смерті у всьому світі. Якщо не вжити заходів, кумулятивне зростання СПЗ може призвести до щорічних втрат світового валового внутрішнього продукту (ВВП) на понад 3,4 трильйона доларів США за десять останніх років.

СПЗ у харчових продуктах та сільському господарстві створює ризики для продовольчих систем, засобів до існування та економіки. Окрім прямого негативного впливу на тварин, хвороби тварин також здатні суттєво вплинути на виробництво харчових продуктів, продовольчу безпеку та засоби для існування фермерів. СПЗ збільшує ці ризики в сільському господарстві, сприяє поширенню мікробних інфекцій та підриває ефективність ветеринарних препаратів. Важливо переконатися, що ці засоби залишаються ефективними та доступними для сільськогосподарського сектору. Крім того, стійкі до ліків інфекції в людей також відстежуються як харчові чи тваринного походження.

Крім прямих наслідків від харчових продуктів, СПЗ загрожує джерелам існування мільйонів людей, які вирощують тварин для виживання. За підрахунками, вже через десять років ще 24 мільйони людей можуть опинитися за межею бідності внаслідок СПЗ, і більшість із них проживають в країнах з низьким рівнем доходу, що збільшує кількість людей, які голодують і страждають від недоїдання. Цей ризик особливо високий в країнах, де регулятивне законодавство, нагляд і системи моніторингу, що стосуються зростання стійкості до протимікробних засобів і запобігання протимікробній резистентності, є слабкими чи неадекватними.

Резистентність до протимікробних засобів – глобальна та багатосекторальна проблема

Значна увага засобів масової інформації виправдано зосереджується на впливі на людей збудників стійких до протимікробних засобів інфекцій в лікарнях та інших закладах охорони здоров’я та наслідках, пов’язаних з громадським здоров’ям. Однак, через наявність мікроорганізмів, стійких до протимікробних засобів, в наших системах ведення сільського господарства, вони також можуть потрапляти в харчі, які ми споживаємо. Стійкі до протимікробних засобів мікроорганізми можуть виявлятись в нашому харчовому ланцюгу, переміщатися між тваринами, людьми та навколишнім середовищем. Це робить СПЗ проблемою, що перетнула галузеві межі.

Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО), що і сама є міждисциплінарною організацією, застосовує свій досвід у сфері охорони здоров’я наземних тварин та водних тварин, рослинництва, управління природними ресурсами та безпекою харчових продуктів. Важливим напрямком роботи ФАО є виявлення та усунення критичних прогалин інформації з цього питання. Крім того, ФАО тісно співпрацює з ключовими партнерами, такими як Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (ВООЗт, заснована як МЕБ), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та іншими в глобальній відповіді на загрозу стійкості до протимікробних засобів.

Генеральні директори ФАО, ВООЗ і ВООЗт (заснована як МЕБ), в травні 2018 року, погодилися зміцнити своє давнє партнерство, приділяючи особливу увагу боротьбі з СПЗ. Ці три організації поділяють відповідальність за координацію глобальної діяльності по боротьбі з СПЗ за принципом «Єдиного здоров’я», що одночасно поєднує тварин та людей з екосистемою.

Часті запитання
1. Що таке мікроби?

Мікроби або мікроорганізми - це дуже дрібні організми, невидимі неозброєним оком. До них належать бактерії, віруси, одноклітинні паразити та гриби.

2. На що/кого вони здатні впливати?

Більшість мікробів хороші й корисні, наприклад, бактерії в травній системі тварин, допомагають їм перетравлювати та поглинати поживні речовини, або бактерії в ґрунті, допомагають рослинам поглинати азот. Але деякі мікроби здатні викликати хвороби у людей, тварин (включаючи наземні види, риб та інших водних тварин) і рослин. Хвороби, що викликаються мікроорганізмами, називаються інфекційними. Наслідки інфекційних хвороб варіюються від легкого перебігу до смертельного.

3. Чи здатні одні й ті ж мікроби заразити й тварин і людей?

Так, деякі мікроби здатні заражати як тварин, так і людей та виживати на рослинах викликаючи інфекції у тварин і людей, після поїдання заражених рослин. Хвороби, що здатні передаватися між тваринами, називаються зоонозами, а ті що від тварин людям - зооантропонозами.

4. Що таке протимікробні засоби?

Протимікробні засоби - це лікарські засоби, що застовуються для лікування інфекційних хвороб, спричинених такими мікроорганізмами, як бактерії, гриби, віруси та найпростіші паразити.

5. Для чого застосовують протимікробні засоби?

Протимікробні засоби застовуються для лікування, контролю та профілактики хвороб рослин, тварин і людей. Поширеною практикою в минулому було додавання, в низьких концентраціях, протимікробних засобів до кормів для тварин, аби стимулювати їх ріст і продуктивність. Ця практика дедалі більше не заохочується, але все ще існує в деяких регіонах.

6. Що таке стійкість до протимікробних засобів (СПЗ)?

Стійкість до протимікробних засобів (СПЗ) — це здатність мікроорганізмів зберігатися та/або розвиватися в присутності препарату (протимікробного засобу), призначеного для їх пригнічення та/або знищення.

7. Що спричиняє набуття мікробами стійкості до протимікробних засобів (СПЗ)?

Мікроби стають стійкими до протимікробних засобів внаслідок випадкових мутацій, або ж бактерії набувають стійкості через (ДНК) від інших бактерій. Набуття геному, що надає стійкості до протимікробних засобів досить поширене серед бактерій. Стійкі мікроби здатні виживати в присутності протимікробного засобу. Таким чином, коли протимікробні засоби присутні в організмі людей чи тварин, або в навколишньому середовищі, мікроби, що не мають резистентності, пригнічуються (припиняється ріст і розмноження) або гинуть, а резистентні (стійкі) мікроби здатні витіснити нестійких і стати домінантною популяцією. Іншими словами, зростання протимікробних засобів стимулює відбір популяцій, стійких до протимікробних засобів.

8. Чи здатні ми зупинити розвиток стійкості мікробів до протимікробних засобів?

Ні, стійкість до протимікробних засобів існує так давно, як і бактерії. На жаль, ми не здатні зупинити розвиток резистентності мікробів, оскільки це природний еволюційний процес, і ми не здатні викорінити цю проблему. Однак, ми здатні уповільнити процес, забезпечивши розумне застосування протимікробних засобів, санітарних практик і належної гігієни їжі, кормів та води, що здатне уповільнити передачу стійкості бактерій до протимікробних засобів.

9. Чи в змозі ми дізнатися, які мікроби стали стійкими?

На жаль, неефективність лікування внаслідок стійкості до протимікробних засобів трапляється все частіше. Тому важливо знати, які протимікробні засоби залишаються ефективними для лікування інфекції. Лабораторні дослідження дозволяють визначити, чи стали мікроорганізми стійкими до певних ліків. Проведення цих досліджень перед початком лікування є надзвичайно важливим, оскільки, застосувавши недієвий препарат (протимікробний засіб), що не лише призведе до неефективності лікування, але й сприятиме селекції більш стійких мікроорганізмів.

10. Чи здатні ми запобігти розвитку стійкості мікробів до протимікробних засобів?

Ми можемо відповідально застосовувати протимікробні засоби: зменшуючи та регулюючи зростання стійкості мікробів до протимікробних засобів, що означає застосовувати їх лише за необхідності та лише ті із них, до яких мікроби сприйнятливі (ізолювати мікроби, що викликали хворобу, та перевірити їх чутливість до протимікробних засобів в лабораторії), у цей час та у призначеній дозі.

Для лікування людей і тварин існують списки першого, другого та останнього вибору протимікробних засобів для певних груп мікробів. Дотримуючись цих формулярів щодо протимікробних засобів і не застосовуючи протимікробний засіб останнього вибору, перш ніж спробуємо з першого вибору, ми можемо запобігти набуттю мікробами стійкості до протимікробних засобів останнього вибору (останнього засобу). 

 

Роль ФАО

ФАО відіграє ключову роль в підтримці урядів, виробників, трейдерів та інших зацікавлених сторін у переході до відповідального ставлення до зростання стійкості до протимікробних засобів в сільському господарстві, допомагаючи у такий спосіб зменшити протимікробну стійкість сільськогосподарських систем.

Тридцять дев’ята конференція ФАО (у червні 2015 р.) прийняла резолюцію 4/2015 щодо стійкості до протимікробних засобів, що визнала її такою, що становить дедалі серйознішу загрозу здоров’ю населення та сталому виробництву харчових продуктів, і що ефективною відповіддю має стати залучення всіх секторів, урядів та суспільства.

Резолюція визначила, як невідкладне занепокоєння з того, що рівень протимікробної стійкості мікроорганізмів, що викликають хвороби та інфекції зростає, оскільки, вони стають менш чутливими до лікування, що робить важчим перебіг цих інфекцій чи хвороб, або ж таким, що не піддається лікуванню.

ФАО закликає «підвищити політичну обізнаність, участь і лідерство у забезпеченні постійного доступу до знань щодо стійкості до протимікробних засобів та розумного і відповідального ставлення до протимікробних засобів в сільському господарстві».

Конференція звернулася до ФАО з проханням підтримати відповідні регіональні, національні та місцеві зусилля шляхом нарощування потенціалу, передачі технологій та розробок з обміну знаннями, а також поглибити своє партнерство в цих зусиллях зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин (ВООЗт, заснована як МЕБ) – зосередившись, зокрема, на допомозі країнам з низьким рівнем доходу у розвитку спроможності реагувати на цю глобальну проблему.

Щоб підтримати виконання Резолюції 4/2015, План заходів ФАО щодо стійкості до протимікробних засобів стосується п’яти основних напрямків: 

  • підвищення обізнаності та залучення зацікавлених сторін;
  • посилення нагляду та досліджень;
  • сприяння належним практикам;
  • сприяння відповідальному застосуванню протимікробних засобів;
    і
  • зміцнення управління та стабільний розподіл ресурсів.

Цей План заходів ФАО підтримує Глобальний план заходів щодо стійкості до протимікробних засобів 2 під керівництвом ВООЗ, підкреслюючи необхідність запровадження принципу «Єдиного здоров’я» із залученням органів охорони здоров’я та ветеринарії, продовольчого та сільськогосподарського секторів, спеціалістів з фінансового планування, охорони навколишнього середовища та споживачів, з метою надання допомоги країнам-учасницям у розробці (до травня 2017 року) та запровадженні багатогалузевих національних планів дій для боротьби з СПЗ.

ФАО тісно співпрацює зі своїми міжнародними партнерами Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) і Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин (ВООЗт, заснована як МЕБ), в рамках тристоронньої ініціативи, а також з іншими партнерами (приватного сектору, наукових кіл, громадянського суспільства, фінансових установ) та визнає, що спільний підхід між різними секторами, як політичних, так і економічних суб’єктів та дисциплін є важливим для ефективного розв'язання проблеми зростання стійкості до протимікробних засобів. 

ФАО є унікальною організацією для сприяння міжнародним зусиллям у боротьбі зі стійкістю до протимікробних засобів та надання підтримки урядам, виробникам, трейдерам та іншим зацікавленим сторонам у запровадженні заходів щодо стримування та мінімізації зростання стійкості до протимікробних засобів. Водночас ФАО дуже зважено ставиться до потреб продовольчого та сільськогосподарського секторів у світі, має значний досвід в різноманітних дисциплінах (здоров’я наземних тварин і водних тварин, добробут тварин, розведення і вирощування; безпека харчових продуктів і кормів; вирощування та захист рослин; управління водними та земельними ресурсами; правові аспекти тощо) і представлена ​​в усьому світі в країнах та регіональних рівнях. Крім того, Організація включає Секретаріат Кодексу Аліментаріус та Міжнародної комісії із захисту рослин, що приділяють особливу увагу питанням міжнародного регулювання.

Міждисциплінарна організація ФАО, відіграє ключову роль у наданні інтегрованої та узгодженої допомоги країнам в регулюванні та моніторингу зростання стійкості до протимікробних засобів, а також у запобіганні та мінімізації розвитку резистентності в усіх секторах. ФАО заохочує країни визначати та залучати всі зацікавлені сторони (від політиків та державних інспекторів, роздрібних торговців, виробників харчових продуктів та кормів до широкої громадськості), для раннього їх залучення до постійної співпраці, а також впевнитись в реалізації цих узгоджених дій.

Крім того, величезний досвід ФАО у розвитку потенціалу дозволяє їй реагувати на запити країн щодо підтримки протидії зростанню стійкості до протимікробних засобів, профілактики та контролю стійкості збудників, серед інших питань. Це особливо важливо для країн, зі слабким чи неадекватним законодавством, регулюванням системи нагляду та/або моніторингу, що підвищує ризик зростання стійкості до протимікробних засобів.

Саме тому ФАО відіграє ключову роль в підтримці урядів, виробників, торговців та інших зацікавлених сторін у запровадженні заходів з мінімізації зростання стійкості до протимікробних засобів і запобіганні розвитку стійких до протимікробних засобів мікроорганізмів. ФАО працює над СПЗ зі своїми міжнародними партнерами в рамках Тристоронньої організації (співпраця між ФАО, ВООЗ і ВООЗт), а також з іншими партнерами, де це доречно.

ФАО закликає до застосування принципу «Єдиного здоров’я» та «харчового ланцюга» і розглядає резистентність до протимікробних засобів, як міжгалузеву проблему, оскільки протимікробні засоби:

  1. здатні потрапляти у їжу;
  2. широко застовуються в аквакультурі та тваринництві;
    та
  3. застовуються в рослинництві - здебільшого, як фунгіциди (протигрибкові засоби).
Хто ми
Координатори децентралізованих офісів

В ФАО існують центри, що координують заходи протидії зростанню стійкості до протимікробних засобів на регіональному, субрегіональному та національному рівнях.

Тематичні напрямки

ФАО визначила контактних осіб, які виступають в якості координаторів по найважливіших тематичних напрямках програми протидії СПЗ.

Учасники робочих груп

ФАО працює над СПЗ через міждисциплінарні робочі групи під керівництвом Головних ветеринарних інспекторів, що об’єднують представників ФАО та експертів, як у штаб-квартирі, так і децентралізованих офісах, з кількох підрозділів, включаючи, зокрема, здоров’я тварин, тваринництво, безпеку харчових продуктів, секретаріат Кодексу Аліментаріус та Міжнародної комісії із захисту рослин, розвитку законодавства, рибальства та аквакультури, вирощування та захисту рослин, секретаріату Міжнародної конвенції по захисту рослин, земельних і водних ресурсів.

Координатори робочих груп

 

Ключові напрямки
В чому проблема?

З моменту появи пеніциліну, в середині 20-го століття, протимікробні засоби застосовуються не лише в медицині, але й у ветеринарії. Спочатку їх застосовували для лікування хворих тварин і впровадженні нових хірургічних підходів, дозволяючи, наприклад, проводити кесарів розтин великій рогатій худобі на фермах. Проте, з інтенсифікацією сільського господарства, застосування протимікробних засобів було розширено, включаючи профілактику хвороб і використання їх як стимуляторів росту тварин.

Застосування протимікробних засобів здоровим тваринам для запобігання хвороб набуло поширення в системах тваринництва, особливо там, де велика кількість тварин утримується в умовах помірних чи поганих санітарних заходів без належних заходів біобезпеки. Аналогічно чинять, коли кілька тварин зі стада проявляють ознаки захворювання, то іноді лікують всіх тварин, аби запобігти поширенню хвороби.

Окрім такого застосування протимікробних засобів для лікування (терапевтичне) і профілактики (профілактичне застосування), їх додавали, у низьких дозах, до кормів для тварин, аби сприяти їх швидшому росту. Хоча все більше і більше країн забороняють застосування протимікробних засобів, як стимуляторів росту, це залишається поширеним явищем у багатьох частинах світу.

Очікується ймовірне зростання, в найближчі десятиліття, застосування протимікробних засобів у тваринництві та охороні здоров’я, як наслідок економічного зростання, збільшення населення світу та підвищення попиту на продукти тваринного походження. Так, очікується, що до 2030 року у деяких країнах застосування протимікробних засобів у тваринництві зросте майже удвічі (Van Boeckel et al., 2015Van Boeckel et al., 2015Van Boeckel et al., 2015).

Цілком ймовірно, що надмірне застосування протимікробних засобів у тваринництві (та аквакультурі) забруднює навколишнє середовище та сприятиме поширенню резистентних мікроорганізмів. Це становить загрозу не лише для здоров’я людей, а й для здоров’я тварин, добробуту тварин і сталого тваринництва – і це має негативні наслідки для продовольчої безпеки та засобів існування людей.

І чим більше зловживають протимікробними засобами, тим менш ефективними вони стають як ліки, як у ветеринарії, так і в охороні здоров’я людей, оскільки неправильне їх застосування спонукає до еволюції як протимікробних засобів внаслідок появи стійкості у хвороботворних мікроорганізмів.

Що варто зробити

Головним завданням сфери охорони здоров’я тварин є зменшення надмірного застосування та зловживання протимікробними засобами на глобальному та місцевому рівнях, а також збереження протимікробних засобів, як основних ліків для лікування лише хворих тварин.

ФАО реагує на цю та пов’язані з нею проблеми, шляхом:

Тваринництво
В чому проблема?

Резистентність до протимікробних засобів (СПЗ) є основною глобальною загрозою, що викликає все більше занепокоєння. Це може відбуватися природним шляхом, оскільки всі мікроби здатні адаптуватись до навколишнього середовища, і це посилюється невідповідним та надмірним застосуванням протимікробних засобів у сферах охорони здоров’я та сільського господарства.

Протимікробні засоби в практиці наземного тваринництва застосовуються для збереження здоров’я тварин і людей (наприклад, для запобігання зоонозів і боротьби з ними), а також як стимулятори росту тварин на не лікувальному рівні. 

Оцінки загального річного світового рівня використання протимікробних засобів у тваринництві значно різняться, і це пов’язано з невідповідним наглядом і збором даних в багатьох країнах, наприклад, лише 42 країни світу використовують системи збору даних про застосування протимікробних засобів у тваринництві. Оцінене світове використання протимікробних засобів в секторі тваринництва у 2010 році становило 63 151 тону.

Не варто ігнорувати, що дві третини очікуваного у майбутньому зростання застосування протимікробних засобів припадає на сектор тваринництва, причому за прогнозами, застосування їх у свинарстві та птахівництві - подвоїться. Інші аспекти, що слід враховувати щодо застосування протимікробних засобів, включають відмінність між терапевтичним і не лікувальним їх застосуванням, у різних наявних системах виробництва та специфікою, між різними видами тварин та їх еколого-географічним розміщенням. Екстенсивні та дрібні системи тваринництва, як видається, використовують відносно невелику кількість протимікробних засобів, більшість з яких призначена для терапевтичного застосування, тобто для лікування інфікованих чи хворих тварин, а не для профілактики хвороб чи для стимулювання росту.

Інтенсифікація тваринництва в останні десятиріччя, внаслідок зростання попиту на продукти тваринного походження, призвела до збільшення потреб застосування протимікробних засобів. Крім того, їх кількість також збільшується, коли потреби їх застосування спрямовані на запобігання поширенню конкретної хвороби чи у ситуаціях стресу.

Хоча розумне застосування антибіотиків є важливим для лікування хвороб тварин, їх надмірне та неправильне застосування здатне сприяти протимікробній стійкості. Наявність протимікробних засобів для лікування наземних тварин має важливе значення для їх здоров’я, добробуту та продуктивності й сприяє продовольчій та харчовій безпеці й здоров’ю людей, і таким чином, захисту засобів їх існування. Стійкість мікробів до протимікробних засобів, що наростає, здатна нівелювати ці переваги, оскільки, резистентність мікробів до протимікробних засобів знецінює ефективність лікування, посилює важкість перебігу захворювання, знижує продуктивність тварин і призводить до економічних втрат.

Крім того, залишки небажаних протимікробних засобів з'являються в продуктах та відходах тваринного походження, забруднюючи ґрунт, воду і довкілля, оскільки від 75 до 90 відсотків протимікробних засобів, що застосовуються у тваринництві, виводяться з організму тварин, переважно не метаболізовані. Це додатково сприяє розвитку та поширенню резистентності мікроорганізмів до протимікробних засобів внаслідок селекційного відбору патогенів.

Стійкість до протимікробних засобів становить серйозну загрозу для продовольчої безпеки та засобів до існування, особливо у тварин, яких вирощують на харчові продукти чи як корми для інших видів. Хворі та низькопродуктивні тварини є непридатними, з точки зору безпечності та якості, сприяючи отриманню доходу, для виробництва харчових продуктів прийнятних для споживання людьми. Небезпечні корми та харчові продукти, а також низькі стандарти безпечності щодо залишків у харчових продуктах тваринного походження зменшують потенціал доступу сектору тваринництва до торгівлі, збільшуючи ризики для здоров’я людей.

Ефективна боротьба з СПЗ потребує від сектору тваринництва поєднатися з іншими у запровадженні практики мінімізації потреб в протимікробних засобах і їх застосуванні.

Проблеми та їх рішення?

Завдання полягає в тому, щоб зменшити застосування протимікробних засобів у тваринництві, підтримувати здоров’я і добробут тварин і їх продуктивність.

Існує широкий вибір варіантів для мінімізації застосування протимікробних засобів, і ФАО працює над сприянням їх реалізації з різними зацікавленими сторонами в секторі тваринництва. Деякі приклади:

  • застосування належної практики поводження з тваринами у господарствах, на тваринницьких фермах і під час транспортування;
  • покращення добробуту тварин (наприклад, забезпечення якісним повітрям та водою, належна вентиляція та вільний простір) на всіх етапах, включаючи вирощування, транспортування та забій;
  • вирощування порід тварин адаптованих до місцевих умов, які є більш стійкими до хвороб і стресів, чи виведення стійких до хвороб тварин (резистентні тварини потребуватимуть меншої кількості обробок протимікробними засобами);
  • забезпечення належної гігієни, заходів біозахисту та умов утримання тварин на фермах, для запобігання потреби у їх лікуванні. Покращивши середовище та умови утримання тварин та їх транспортування, наприклад, шляхом зменшення щільності поголів’я та стресів, чи покращення гігієни та запровадження ефективних методів боротьби з хворобами, тоді фактична потреба в стимуляторах росту може бути усунена чи зменшена;
  • суворе дотримання заходів контролю захворюваності (наприклад, вакцинації);
  • застосування кормових інгредієнтів/добавок, які підвищують ефективність конверсії кормів на заміну антибіотикам, як стимуляторам росту (наприклад, кормові ферменти, конкурентоспроможні продукти, пробіотики, пребіотики, підкислювачі, рослинні екстракти, нутрицевтики, ефірні олії, дріжджі та багато іншого);
  • уникнення інгредієнтів кормів з антипоживними властивостями (таких як лектини та інгібітори протеази);
  • застосування належних практик поводження з відходами;
    і
  • орієнтація на первинне виробництво в конкретних ланцюгах створення вартості та висвітлення практичних заходів, яких варто дотримуватись для зменшення потреби в протимікробних засобах і заходах контролю розповсюдження протимікробних засобів і стійких мікробів у довкіллі.

ФАО підтримує уряди, виробників продукції тваринництва та інших учасників цього ланцюга шляхом:

  • підготовки матеріалів, збору і розповсюдження даних про застосування протимікробних засобів;
  • підвищення обізнаності серед усіх зацікавлених сторін, особливо фермерів галузі тваринництва, про СПЗ;
  • розвитку потенціалу для впровадження передових практик по зменшенню потреби в протимікробних засобах.

Цей напрямок діяльності ФАО буде підтримуватися певними керівними документами (наприклад, Настанова ФАО з належної практики у м’ясній промисловості; ФАО/IFIF Настанова з належної практики щодо кормів; ФАО настанова з належної практики в молочному скотарстві; ФАО належна практика біозахисту в секторі свинарства; Пакет ресурсів ФАО про належну гігієнічну практику).

Годівля тварин
В чому проблема?

Наявність і застосування антибіотиків та інших протимікробних засобів наземним тваринам має важливе значення для здоров’я, добробуту тварин та їх продуктивності та сприяє продовольчій безпеці, безпечності харчових продуктів і здоров’ю людей і, таким чином, своєю чергою, захисту засобів існування. Проте існує глобальне занепокоєння щодо резистентності до протимікробних засобів, що зростає та здатна скасувати ці переваги.

Стійкість до протимікробних засобів виникає природним шляхом, оскільки всі мікроби здатні адаптуватись до навколишнього середовища і це посилюється невідповідним та надмірним застосуванням протимікробних засобів у сферах охорони здоров’я та сільського господарства. Ефективне розв'язання проблеми СПЗ потребує від секторів виробництва кормів і тваринництва приєднатися до інших до запровадження практики мінімізації потреб в протимікробних засобах і їх застосуванні.

Протимікробні засоби застосовуються при виробництві кормів для тварин впродовж приблизно 70 років і не лише для лікування хвороб, але й для прискорення росту тварин, покращення засвоєння кормів та зниження смертності, іншими словами - підвищення продуктивності. Протимікробні засоби покращують продуктивність худоби внаслідок ефективнішого перетворення кормів на продукцію тваринного походження, зростання темпів приросту та продуктивності тварин, а також зниження рівня їх захворюваності/смертності.

Точніше, термін «антибіотик стимулятор росту» застосовується в описі будь-якого лікарського засобу, що знищує або пригнічує бактерій та вводиться в низькій лікувальній дозі з метою стимулювання росту тварин, а не з міркувань їх здоров’я. Застосування стимуляторів росту відбувається переважно в інтенсивному тваринництві та збільшилося, оскільки такі методи поширилися у світі. Застосування антибіотиків для стимуляції росту тварин заборонено в країнах Європейського Союзу з 1 січня 2006 року. 

Проблеми та їх рішення?

Найпростішим заходом для зменшення застосування протимікробних засобів у тваринництві є заборона чи мінімізація застосування антибіотиків, як стимуляторів росту. Кодекс Аліментаріус спеціально рекомендує, щоб антибіотики не застосовувалися в кормах для стимуляції росту за відсутності оцінки безпечності для здоров’я, і що в будь-якому випадку їх застосування має бути мінімізоване.

Але є й інші критичні заходи, яких також варто вжити. Одним із них є розробка альтернатив антибіотикам, що діють за подібними механізмами, сприяючи прискоренню росту та приросту тварин, підвищуючи одночасно ефективність засвоєння кормів, сприяючи здоров’ю та добробуту тварин.

Іншим - є забезпечення належної гігієни, заходів біозахисту та умов утримання тварин на фермах, щоб запобігти потребі в будь-яких ліках. Якщо покращити середовище, умови утримання тварин та їх транспортування, наприклад, шляхом зменшення щільності поголів’я та стресів, чи шляхом підвищення гігієни та впровадження методів протидії хворобам, то фактична потреба в стимуляторах росту може бути усунена.

Існує широкий вибір варіантів для мінімізації застосування протимікробних засобів, і ФАО працює над сприянням їх реалізації з різними зацікавленими сторонами в секторі виробництва кормів. Деякі приклади:

  • застосування належної практики утримання та належної гігієни утримання тварин та під час їх транспортування;
  • покращення добробуту тварин (наприклад, забезпечення якісним повітрям та водою, належна вентиляція та вільний простір) на всіх етапах, включаючи вирощування, транспортування та забій;
  • суворе дотримання заходів контролю захворюваності (наприклад, вакцинації);
  •  застосування кормових інгредієнтів чи добавок, що підвищують ефективність засвоєння кормів (наприклад, кормові ферменти, конкурентоспроможні продукти, пробіотики, пребіотики, підкислювачі, рослинні екстракти, нутрицевтики, ефірні олії, дріжджі та багато іншого);
  • уникнення інгредієнтів кормів з антипоживними властивостями (таких як лектини та інгібітори протеази);
  • спеціальна обробка та підготовка кормів, що робить їх перетворення на продукти тваринного походження більш ефективним і підвищує швидкість росту тварин та їх продуктивність. 

ФАО підтримує уряди, виробників продукції тваринництва та інших учасників цього ланцюга через Партнерство з багатьма зацікавленими у розвитку потенціалу з безпечності кормів сторонами та шляхом навчання передовим практикам виробників кормів, застосовуючи ФAO/IFIF Посібник належної практики для кормової промисловості.

Ключові документи

Стратегії годівлі тварин і варіанти зменшення застосування протимікробних засобів у тваринництві

Перенесення в корм і перенесення з корму в їжу неминучих і ненавмисних залишків дозволених ветеринарних препаратів

Хороший досвід для сектору кормів. Впровадження Кодексу правил правильної годівлі тварин Кодекс Аліментаріус

Пробіотики в годівлі тварин

Документи пов'язані з Кодексом кормів для тварин

Практичний кодекс Кодексу Аліментаріус щодо мінімізації та стримування протимікробної резистентності (CAC/RCP 61-2005)

Максимально допустимі залишки (MRL) та рекомендації щодо управління ризиками (RMR) щодо залишків ветеринарних препаратів у харчових продуктах (CAC/MRL 2) Кодексу Аліментаріус

Рекомендації Кодексу Аліментаріус щодо аналізу ризиків резистентності до протимікробних засобів в харчових продуктах (CAC/GL 77-2011)

В чому проблема?

Розуміння та управління роллю навколишнього середовища в розвитку та поширенні стійкості до протимікробних засобів є життєво важливим завданням для успішної боротьби з СПЗ у всьому світі. Проте екологічним вимірам протимікробної стійкості приділено значно менше уваги, ресурсів і прогресу, ніж сферам здоров’я людей, рослин і тварин. Застосування протимікробних засобів у людей, рослин і тварин сприяє навантаженню довкілля бактеріями, стійкими до протимікробних засобів, генами, залишками та їх метаболітами, але ступінь, у якій кожен із них є рушійною силою опору та негативних наслідків «Єдиного здоров’я» в різних контекстах, не досить зрозуміла.

Без включення чи врахування всіх рушійних факторів і шляхів поширення протимікробних засобів в навколишнє середовище зусилля щодо її пом’якшення (наприклад, плани дій щодо протимікробної стійкості) є неповними та ризикують не досягти бажаної мети щодо захисту та забезпечення ефективності наявних і майбутніх протимікробних засобів.

Протимікробні засоби надходять у довкілля безліччю шляхів. Наприклад, потенційно високі рівні протимікробних засобів і, відповідно, високі рівні СПЗ і генів стійкості до протимікробних засобів можна знайти у каналізаційних відходах людей, тварин і рослин, оброблених протимікробними засобами, а також у стоках очисних споруд. Стічні води заводів з виготовлення протимікробних засобів, що надходять у навколишнє середовище, також можуть містити більшу кількість мікроорганізмів і генів стійких до протимікробних засобів, аніж стічні води з лікарень чи районів міст. Крім того, ґрунти забруднюються обробками протимікробних засобів, що застосовуються для контролю хвороб у рослинництві, а також залишками гною та відходами, що застосовуються як добрива для сільськогосподарських культур. Загалом потоки відходів і стічні води від цієї діяльності здатні ставати потенційними резервуарами, засобами передачі та створювати екологічні гарячі точки СПЗ.

Надзвичайно складний, транснаціональний та багатогалузевий характер СПЗ порушує важливі питання щодо ролі довкілля у долі та перенесенні протимікробних засобів, а також в розвитку та поширенні СПЗ. Найкраще розуміння того, як СПЗ потрапляє із сільськогосподарських районів у довкілля через ґрунт і воду, має важливе значення для розробки посібника з економічно ефективного управління СПЗ та підтримки розробки заснованої на фактичних даних та ресурсоощадної політики. Потреба в чітких керівних принципах і політичних структурах охорони землі та води є очевидною. Ефективні стратегії водопостачання, санітарії, гігієни та поводження з відходами, заповнення важливих прогалин у дослідженнях, нагляді та моніторингу довкілля, розробка та впровадження найкращих методів управління для обмеження стійкості до протимікробних засобів в навколишньому середовищі мають бути пріоритетними для всіх секторів, оскільки раціональне використання навколишнього середовища є спільною відповідальністю багатьох зацікавлених сторін. Нинішнє поширення СПЗ в довкіллі, як правило, не контролюється національними та/або міжнародними правовими нормами.

Виклики та рішення

Більшість теперішніх заходів щодо пом’якшення стійкості до протимікробних засобів в навколишньому середовищі, як результат сільськогосподарської діяльності, зосереджені на підтримці здоров’я та добробуту тварин, а також на відповідальному та розумному застосуванні протимікробних засобів ветеринарами та фермерами. Однак, навіть якщо ці заходи будуть успішно реалізовані, забруднення довкілля протимікробними засобами все одно відбуватиметься через наявність їх у рослинах, екскрементах і системах аквакультури за обережного застосування.

Хоча застосування протимікробних засобів сприяє розвитку стійкості до протимікробних засобів у тваринництві, аквакультурі та рослинництві, проблема полягає в тому, що поширення стійкості антибіотиків підживлюється неадекватним управлінням відходами, забрудненням та іншими факторами, що не використовуються. Протимікробні засоби у світі застосовуються здебільшого при розведенні наземних і водних тварин і рідше при лікуванні людей; крім того, худоба в цілому, виділяє приблизно в чотири рази більше фекалій, аніж люди. Щоб загострити цю проблему, лише від 10 до понад 80 відсотків протимікробних засобів, що вводяться тваринам, поглинаються або метаболізуються, а решта виводиться у вигляді активних сполук із сечею та екскрементами в довкілля (ФАО. 2018 р. Підсумковий звіт про стійкість до протимікробних засобів у навколишньому середовищі. Нарада експертів ФАО - Робоча група ФАО з протимікробної резистентності, Рим. http://www.fao.org/3/BU656en/bu656en.pdf). При неправильному управлінні стічні води та гній інтенсивного тваринництва та систем аквакультури здатні стати джерелом мікроорганізмів, генів стійкості, протимікробних сполук та їхніх метаболітів - стійких до протимікробних засобів. Відходи із боєнь є ще одним потенційним джерелом зараження СПЗ, якщо з ними не поводитися належним чином.

Окрім застосування передових методів господарювання та розумного застосування, для зведення до мінімуму стійкості до протимікробних засобів в довкіллі, існує також кілька доступних варіантів належного поводження з критично важливими стічними водами та гноєм із систем тваринництва та аквакультури, щоб зробити їх безпечними для повторного використання чи видалення. ФАО співпрацює з різними партнерами та зацікавленими сторонами, щоб підвищити їх обізнаність і сприяти реалізації. Можливі варіанти включають:

  • Практику інтегрованого управління гноєм, для оптимізації поводження з гноєм наземних тварин від збирання, зберігання та обробки до внесення. Завдяки цьому процесу знизиться навантаження патогенів і протимікробних засобів та значною мірою втрати поживних речовин у конкретній місцевості.

  • Збір та очищення стічних вод та гною, що утворюються при великомасштабному тваринництві та в системах аквакультури, перед їх повторним застосуванням чи утилізацією.

  • Сприяння вдосконалених методів обробки гною та установки для обробки гною, а також розробка та впровадження національних стандартів.

  • Використання концепції множинних бар’єрів щоразу, коли стічні води застосовуються для зрошення рослин. Кількість бар'єрів (від одного до трьох) залежно від рівня очищення стічних вод, характеру та призначення установки.

Окремі варіанти здатні також принести певну користь фермерам, наприклад,  шляхом виробництва біогазу з відходів чи повторного застосування безпечної та придатної для використання води в сільськогосподарській діяльності. У всіх випадках, залежно від контексту, як супутня вигода метою має бути усунення чи різке зниження концентрації протимікробних засобів і резистентних організмів у відходах.

Паралельно із цим ФАО також підтримує розвиток і застосування інноваційних наукових інструментів, таких як метагеноміка та ядерні методи досліджень, для покращення екологічного моніторингу та нагляду за СПЗ, відстеження джерела та атрибуції, для кращого розуміння найбільш важливих джерел та поглиначів СПЗ, а також перенесення в довкілля і доля СПЗ у різних контекстах.
Пов'язані посилання

Земельні та водні ресурси ФАО

В чому проблема

Аквакультура є найбільш швидко зростаючим сектором виробництва харчових продуктів у світі, і, як і інші системи тваринництва, наприклад, птахівництво, розведення великої рогатої худоби чи овець — хвороби є важливою перешкодою для виробництва, з якою необхідно боротися. Але, для водних тварин (включаючи рибу, молюсків, креветок та інших) ця справа є складнішою, оскільки існує понад 500 таких видів, що вирощуються з комерційною метою, багато з яких схильні до впливу конкретних видів, націлених лише на них.

Риба є найбільш продаваним продовольчим товаром у міжнародній торгівлі з експортною вартістю близько 150 млрд доларів США. Ця глобалізація ринку продукції водних тварин і зростання аквакультури як основного постачальника світового водного продовольства пов'язані з розведенням нових водних видів, переміщенням водних організмів до нових країн і континентів, а також загальною тенденцією до інтенсифікації методів виробництва та індустріалізації сектору.

Хоча це створило нові ринкові можливості для вирощуваних водних тварин, це одночасно сприяло поширенню їх патогенів і хвороб. Всі ці тенденції призвели до зростання залежності від ветеринарних препаратів для забезпечення успішного виробництва шляхом профілактики та лікування хвороб, забезпечення здорового поголів'я та максимізації виробництва.

Хвороби є основним обмеженням для вирощування багатьох водних видів, і, як наслідок, в аквакультурі по всьому світу широко використовуються ветеринарні протимікробні засоби. Необережне використання цих ветеринарних препаратів в аквакультурі є фактором, що сприяє поширенню протимікробної резистентності. 

Виклики та рішення

Попри те, що можливості управління питаннями охорони здоров'я в аквакультурі значно зросли за останні 30 років, стрімкий розвиток сектору аквакультури продовжує породжувати нові виклики. Це особливо очевидно зі збільшенням інтересу до диверсифікації видів і нових методів вирощування. На додаток до впливу на сільські громади від масштабних втрат риби через хвороби, оскільки хвороби також мають значний вплив на довіру інвесторів.

Існує багато факторів, що сприяють виникненню хвороб, серед яких:

  • посилення глобалізації торгівлі та ринків;
  • інтенсифікація практик риборозведення;
  • впровадження нових видів для аквакультури;
  • розширення торгівлі декоративною рибою;
  • непередбачувані взаємодії між культивованими та дикими популяціями водних тварин;
  • слабкі або відсутні ефективні заходи біобезпеки;
  • повільне інформування про нові захворювання;
  • безвідповідальне використання ветеринарних препаратів;
         і
  • зміна клімату.

Одним з основних рішень для боротьби з хворобами в аквакультурі, як і в інших видів  тварин, є розумне використання ветеринарних препаратів. На міжнародному рівні визнано, що використання лікарських засобів є важливим у боротьбі з хворобами. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) заявила, що «протимікробні засоби є життєво важливими лікарськими засобами для лікування бактеріальних інфекцій як у людей, так і у тварин». Тваринництво потребує наявності ефективних протимікробних засобів для підвищення рівня виживання популяції, зменшення хронічних проблем, спричинених інфекціями, та покращення рівня конверсії харчових продуктів - все це впливає на виробництво.

Обережне застосування ветеринарних препаратів рибоводами, вдосконалення нормативно-правової бази, кращий контроль за дотриманням існуючих норм з боку урядів та покращення послуг з поширення знань про здоров'я та діагностичної підтримки фермерів призведе до більш розсудливого та відповідального використання ветеринарних препаратів в аквакультурі та сприятиме зменшенню загрози виникнення стійкості до протимікробних засобів.

Однак, протимікробні засоби мають використовуватися лише після ретельного розгляду варіантів профілактики та контролю хвороб. Тут належні практики аквакультури є ключовими, оскільки вони знижують ризик захворювання і запобігають хворобам, зменшуючи потребу в антибіотиках та протимікробних засобах. Крім того, в аквакультурі можна застосовувати вакцинацію, що знову ж таки запобігає хворобам і зменшує потребу в антибіотиках та протимікробних засобах. Терапевтичне використання бактеріофагів для боротьби з бактеріальними інфекціями все частіше досліджується в аквакультурі як альтернатива традиційним антибіотикам, так само як і пробіотики та імуностимулятори. І там, де рибництво призвело до забруднення відходами й спонукало фермерів використовувати антибіотики, щоб впоратися з цим, біоремедіація - використання живих організмів (бактерій, грибів, актиноміцетів, ціанобактерій і меншою мірою рослин) для зменшення забруднюючих речовин - також є альтернативним підходом.

Ключові публікації

Розуміння протимікробної стійкості в аквакультурі

Звіт засідання Робочої групи експертів ФАО «Визначення масштабів для покращення розуміння ризиків протимікробної стійкості (СПЗ) в аквакультурі

Ефективність програм діагностики протимікробної стійкості, що стосуються аквакультури та продуктів аквакультури

Розвиток аквакультури. 8. Рекомендації щодо розумного та відповідального застосування ветеринарних засобів в аквакультурі. Розвиток аквакультури.

Протимікробні засоби та аквакультура (див. стор. 8-9)

Ініціативи ФАО щодо протимікробної стійкості (СПЗ) (див. стор. 52-53)

Поліпшення біозахисту шляхом розумного та відповідального застосування ветеринарних препаратів у виробництві водних харчових продуктів - Технічний документ ФАО з рибальства та аквакультури

«Єдине здоров’я» – інтеграція біозахисту водних на шляху до природного прогресу. Бюлетень ФАО з аквакультури

Покращення біозахисту шляхом розумного та відповідального застосування ветеринарних препаратів у виробництві харчових продуктів для водних організмів. Бюлетень ФАО з аквакультури

Контроль хвороб в аквакультурі та відповідальне застосування ветеринарних препаратів і вакцин: проблеми, перспективи та виклики. Середземноморські варіанти. Серія А, Середземноморські семінари

Застосування хімічних речовин в аквакультурі в Азії: Матеріали наради з застосування хімічних речовин в аквакультурі в Азії, 20-22 травня 1996 р., Тігбауан, Ілоіло, Філіппіни. SEAFDEC/AQD, Філіппіни

На стадії підготовки

  • Відповідальне управління бактеріальними хворобами в аквакультурі (готується)

Безпечність харчових продуктів
В чому проблема

Харчові продукти відіграють важливу роль у розвитку та поширенні протимікробної резистентності (СПЗ). Присутність мікроорганізмів зі стійкістю до протимікробних засобів у наших системах сільськогосподарського виробництва та харчових ланцюгах є потенційним шляхом зараження для кожної людини. Належна гігієнічна практика в сільському господарстві, що має фундаментальне значення для досягнення безпечності харчових продуктів, також є ключовим фактором у розв'язання проблеми стійкості до протимікробних засобів.

Потрапляння в організм людини через харчові продукти стійких до антибіотиків мікроорганізмів, якщо вони є патогенними, може призвести до її захворювання - і ці хвороби можуть не піддаватися лікуванню антибіотиками чи іншими засобами. До того, навіть якщо мікроорганізми самі по собі не є патогенами, вони здатні сприяти формуванню стійкості до протимікробних засобів у наших харчових продуктах. А враховуючи широке переміщення харчових продуктів, вони можуть сприяти поширенню стійкості до протимікробних засобів, а також передавати резистентність іншим патогенним організмам.

Зростаюче населення світу і, як наслідок, збільшення попиту на харчові продукти створює додатковий тиск на наші ланцюги й системи постачання продовольства. Незліченні ніші, які ці системи надають мікробним популяціям, сприяють створенню умов, що здатні сприяти селекції стійких до протимікробних засобів мікроорганізмів, що здатні безпосередньо викликати хвороби у людей або опосередковано шкодити виробництву харчових продуктів. Це особливо актуально, якщо у виробництві харчових продуктів, включаючи тваринництво, аквакультуру та рослинництво, поширене необережне використання протимікробних засобів. Використання дезінфікуючих засобів та біоцидів через харчовий ланцюг може додатково сприяти виникненню стійкості до протимікробних засобів.

Стійкі до протимікробних засобів мікроорганізми в харчових продуктах є не лише серйозною проблемою для громадського здоров'я, але й становлять економічний ризик. Адаптація або зміна практик, спрямованих на зменшення їх присутності та розповсюдження, пов'язана з певними витратами. Вони також можуть впливати на доступ до ринку, як через санітарні норми, так і через купівельну поведінку споживачів. Ці економічні ризики необхідно оцінювати в широкому сенсі через здатність стійкості до протимікробних засобів поширюватися через кордони.

Виклики та рішення

Багатогалузевий вимір СПЗ підкреслює проблему розробки та застосування міжгалузевого та інтегрованого підходу до подолання цієї серйозної загрози безпечності харчових продуктів.

Одним з найважливіших напрямків діяльності є підвищення обізнаності про проблему СПЗ в контексті безпечності харчових продуктів та харчового ланцюга, щоб виробники та державні органи усвідомлювали її важливість. Хоча належні практики управління безпечністю харчових продуктів можуть звести до мінімуму передачу СПЗ через харчові продукти, проблема для багатьох країн полягає в їх слабких і фрагментованих системах контролю харчових продуктів. Часто їм бракує інфраструктури, регулювання та потенціалу, необхідних для впровадження та моніторингу безпечності харчових продуктів на національному рівні. Вкрай важливо побудувати сильні інтегровані національні системи контролю за харчовими продуктами, включаючи відповідні управлінські та операційні механізми для розв'язання глобальної проблеми боротьби з СПЗ. Крім того, вдосконалення систем контролю харчових продуктів має супроводжуватися розвитком в інших сферах, таких як тваринництво та рослинництво, а також охорона здоров'я, з метою розв'язання проблеми СПЗ.

Управління СПЗ у харчовому ланцюгу є складним і потребує впровадження належних практик, починаючи з первинного виробництва і закінчуючи споживанням. На практичному рівні загальна мета контролю за передачею СПЗ через харчові продукти подібна до вимог щодо контролю за іншими небезпечними факторами харчового походження, з більшим акцентом на заходи з управління популяціями мікроорганізмів, які є носіями генофонду СПЗ, а також на врахування факторів харчового середовища, які можуть сприяти розвитку резистентності.

На рівні виробництва ФАО підтримує впровадження необхідних належних гігієнічних практик і заходів щодо запобігання забрудненню, а також відповідальне використання протимікробних засобів для зниження ризиків для безпеки харчових продуктів. Це продовжується і за межами ферми, де дотримання належних гігієнічних практик усіма операторами харчової промисловості, що забезпечується системою інспекцій, заснованою на оцінці ризиків, є не менш важливим.

Також необхідні ефективні системи моніторингу та нагляду, що відстежують застосування протимікробних засобів і поширення стійкості до протимікробних засобів  через харчові ланцюги людей. Частиною таких зусиль є існуючі програми моніторингу залишків ветеринарних препаратів; в деяких країнах вони вже існують, але не в інших, і часто потребують посилення. За допомогою свого інструменту лабораторного картографування СПЗ ФАО допомагає країнам оцінити їхній національний потенціал у сфері  нагляду і можливості лабораторій. ФАО та Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) також надають урядам підтримку та навчають, як створювати та ефективно виконувати програми моніторингу залишків ветеринарних препаратів.

Управління

Кодекс Аліментаріус заклав основи для органів контролю харчових продуктів у боротьбі з СПЗ шляхом впровадження низки стандартів, пов’язаних з СПЗ ветеринарних препаратів та їх залишків, гігієни харчових продуктів, кормів для тварин тощо. Ці стандарти служать двом важливим цілям:

  1. вони спрямовані на запобігання розвитку протимікробної резистентності;
    та
  2. вони спрямовані на мінімізацію передачі протимікробної резистентності через харчовий ланцюг.

У 2016 році Кодекс відновив Цільову робочу групу, присвячену СПЗ, щоб продовжувати надавати спільноті з безпеки харчових продуктів міжнародно-визнані стандарти для управління СПЗ національними органами контролю за харчовими продуктами. Тепер країни можуть взяти ці стандарти та включити їх у національне законодавство, а також адаптувати їх до інструкцій з імплементації.

Наукові поради

ФАО вже понад десять років співпрацює з ВООЗ та МЕБ з метою надання наукових консультацій з питань протимікробної стійкості. Крім того, JECFA (Об’єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок) та JEMRA (Спільні наради експертів з оцінки мікробіологічного ризику) за потреби беруть до уваги питання стійкості протимікробних засобів у своїх оцінках. Деякі з питань, які слід розглянути в майбутньому, охоплюють питання про те, чи сприяють поточні практики безпечності харчових продуктів, що стосуються таких аспектів, як залишки ветеринарних препаратів і пестицидів, використання дезінфікуючих засобів/біоцидів, а також управління водними ресурсами та гноєм в харчовому ланцюзі, проблемі стійкості до протимікробних засобів.

Пов’язані наукові поради

Стійкість до протимікробних засобів і харчові продукти рослинного походження. Підсумковий звіт наради експертів ФАО

Спільна нарада експертів ФАО/ВООЗ/МЕБ з критично важливих протимікробних засобів: Звіт про нараду експертів ФАО/ВООЗ/МЕБ, листопад 2007 р.

Застосування протимікробних засобів в аквакультурі та резистентність до протимікробних засобів. Звіт Спільної експертної консультації ФАО/МЕБ/ВООЗ щодо застосування протимікробних засобів в аквакультурі та протимікробної резистентності Сеул, Республіка Корея, 13-16 червня 2006 р.

Другий спільний семінар експертів ФАО/МЕБ/ВООЗ щодо застосування протимікробних препаратів нелюдськими та протимікробної резистентності: варіанти управління. Березень 2004, Осло, Норвегія

Спільний семінар експертів ФАО/МЕБ/ВООЗ щодо застосування протимікробних засобів нелюдиноподібним тваринам та резистентність до протимікробних засобів: наукова оцінка Женева, 1-5 грудня 2003 р.

База даних JECFA щодо залишків ветеринарних препаратів у харчових продуктах

Законодавство
У чому полягає проблема?

Законодавство є ключовим компонентом у боротьбі зі зловживанням, надмірним використанням, неправильним застосуванням і вивільненням протимікробних засобів (СПЗ) і відіграє життєво важливу роль у регулюванні застосування протимікробних засобів (ЗПЗ) для мінімізації ризиків виникнення стійкості до протимікробних засобів. Однак, існуюче законодавство, що має відношення до СПЗ та ЗПЗ, часто не забезпечує належної регуляторної відповіді для підтримки державної політики, спрямованої на стримування стійкості до протимікробних засобів.

Що може законодавство зробити для ПМР?

Що може статися за відсутності адекватного та відповідного законодавства?

СПЗ є міжгалузевим питанням. Розв'язання питань, пов'язаних з СПЗ та ЗПЗ, за допомогою законодавства є складним регуляторним завданням через широту регуляторних сфер, фрагментарне прийняття регуляторних підходів та постійні наукові розробки, пов'язані з СПЗ, які оновлюють доказову базу, що використовується для прийняття рішень.

Виклики та рішення: ключові регуляторні сфери для розв'язання питань протидії СПЗ

Для забезпечення комплексного реагування на міжгалузеву проблему, регуляторні інструменти в декількох сферах мають містити відповіді на СПЗ та пов'язані з ЗПЗ.

Одним із найважливіших інструментів для боротьби з ЗПЗ є нормативно-правова база для ветеринарних препаратів. Слід звернути увагу на законодавство, що застосовується до видачі дозволів, виробництва, імпорту, маркування, виписування рецептів, продажу та застосування ветеринарних препаратів, щоб запобігти неконтрольованому продажу або застосуванню протимікробних засобів, а також продажу контрафактних або неякісних ветеринарних препаратів, з метою запобігання неконтрольованому продажу чи їх застосування, а також продажу фальсифікованих або неякісних ветеринарних препаратів. Лікувальні корми, що містять протимікробні засоби, також слід розглядати як протимікробні засоби, і розглядатися як такі у нормативних документах. Ширша законодавча база щодо кормів і кормових добавок також може мати потенційний вплив на протимікробну резистентність (ПМР), особливо в частині заохочення розвитку альтернатив протимікробним засобам.

Аналогічні занепокоєння можуть виникнути щодо схвалення протимікробних засобів для рослинництва. Нормативно-правова база щодо пестицидів, фунгіцидів, добрив та інших сільськогосподарських засобів виробництва має враховувати можливість того, що вивільнення протимікробних засобів може передаватися  тваринам та людям по харчовому ланцюгу чи мати вплив на довкілля

Законодавство про безпеку харчових продуктів також може відігравати певну роль у розв'язання проблеми щодо СПЗ шляхом включення до нього положень, що зобов'язують уряд встановити, відстежувати та контролювати гранично допустимі концентрації (ГДК) протимікробних засобів у харчових продуктах.

І останнє, але не менш важливе: нормативно-правова база щодо відходів, води, ґрунту та навколишнього середовища також має містити елементи, що стосуються СПЗ та ЗПЗ, зокрема, для розв'язання проблеми відходів, що містять залишки протимікробних засобів, а також стійкі мікроорганізми з лікарень, комбікормових заводів, фармацевтичних заводів, міських стічних вод, ферм та ін. Нормативно-правова база в цих сферах може бути ключовою для регулювання діяльності, що здатна вплинути на СПЗ, і враховувати необхідність моніторингу та контролю забруднення ґрунту та води. Водне законодавство має додатково врегулювати аспекти доступу до води та допустимого водокористування потенційно забрудненої води.

Повноцінне використання законодавства як ефективного інструменту боротьби зі зростанням ЗПЗ також потребує широкого підходу до того, що може бути включене до законодавства. З регуляторної точки зору, боротьба з СПЗ відбувається шляхом заохочення належної практики в СПЗ та контролю за зловживаннями й недобросовісною практикою. Законодавство не слід розглядати лише як низку заборон та вимог, оскільки воно також може слугувати для визначення пріоритетів політики та сприяти впровадженню належних виробничих та управлінських практик. Метою законодавства має бути, у загальному підсумку, підвищення продуктивності при одночасному зниженні ризиків СПЗ, пов'язаних з неналежним використанням протимікробних засобів.

В чому проблема

За останні десятиліття інтенсифікація сільського господарства призвела до значного збільшення використання агрохімікатів. Пестициди відіграють важливу роль у зменшенні втрат у рослинництві. Однак їх неправильне застосування може мати серйозні негативні наслідки для здоров'я людей та довкілля. Неправильне та надмірне застосування пестицидів, включаючи антимікробні пестициди/антибіотики, призводить до професійного впливу, ризиків для споживачів та забруднення навколишнього середовища. Ці проблеми є більш серйозними в країнах, що розвиваються.

Хоча оцінки показують, що кількість антибіотиків, що застосовуються для обробки сільськогосподарських культур, є відносно низькою у порівнянні з кількістю антибіотиків, що застосовуються у тваринництві, не слід ігнорувати потенційний ризик виникнення  СПЗ. Наприклад, залишки фунгіцидів і антибіотиків у сільськогосподарських культурах можуть сприяти появі стійких штамів грибків і бактерій і, можливо, підвищувати ризик розвитку стійкості людей до протимікробних засобів.

Виклики та рішення

Виклик полягає в тому, як сприяти належному використанню пестицидів в умовах сталої інтенсифікації сільського господарства, мінімізуючи негативний вплив пестицидів на фермерів, споживачів та навколишнє середовище. Ми маємо перейти до сталих практик боротьби зі шкідниками, що зменшують залежність від пестицидів, забезпечуючи при цьому ефективний захист від втрат врожаю від шкідників. Паралельно з цим необхідно посилити освіту фермерів та нормативне регулювання використання пестицидів, щоб розв'язувати проблему надмірного та неправильного використання пестицидів. Нова стратегічна рамка ФАО чітко підтримує стале сільськогосподарське виробництво як одну з п'яти стратегічних цілей. В рамках цієї розширеної мети ФАО активно працює над зменшенням ризиків, пов'язаних з використанням пестицидів. Завдяки інтегрованій боротьбі зі шкідниками та профілактиці хвороб у всіх секторах, потреба у всіх видах пестицидів може бути значно зменшена. Міжнародний фокус у боротьбі з  СПЗ змістився з управління та використання протимікробних засобів на впровадження належних сільськогосподарських та виробничих практик, біозахисту та контролю інфекцій, зменшуючи тим самим потребу в протимікробних засобах та селективний тиск на розвиток  СПЗ.

Зокрема ФАО,

  • Сприяє комплексній боротьбі зі шкідниками (IPM), з метою мінімізації використання пестицидів, включаючи суворе регулювання застосування протимікробних пестицидів. IPM – це екологічний підхід до вирощування здорових сільськогосподарських культур. ФАО співпрацює з країнами з метою розбудови потенціалу малих фермерських господарств для вирощування здорових сільськогосподарських культур за допомогою програм «Польової школи фермерів», що включають розуміння екологічної боротьби зі шкідниками.
  • Сприяє запобіганню та поширенню шкідників і хвороб рослин шляхом впровадження Міжнародних стандартів з фітосанітарних заходів (МСФЗ) Міжнародної організації з карантину та захисту рослин (МКЗР). МСФЗ, прийняті Комісією з фітосанітарних заходів, відіграють важливу роль, допомагаючи країнам запобігати занесенню шкідливих організмів, покращувати та підтримувати здоров'я рослин, і тим самим зменшувати потребу у застосуванні протимікробних засобів і ризик розвитку СПЗ. У короткостроковій перспективі профілактика є першочерговим завданням для сектору виробництва та захисту рослин у зменшенні розвитку та розповсюдження СПЗ, пов'язаних з рослинами. Профілактичні заходи включають багато елементів, необхідних для ефективної профілактики, контролю та управління шкідливими організмами рослин. Таким чином, Договірні Сторони МКЗР ведуть спостереження за впливом заходів у сфері охорони здоров'я рослин на резистентність до протимікробних засобів (РПЗ) і підтримують діяльність з обмеження використання антибіотиків у рослинництві та захисті рослин, особливо тих, що застосовуються для боротьби з хворобами тварин і людей.
  • Розробляє та допомагає країнам у впровадженні Міжнародного кодексу поведінки у сфері поводження з пестицидами. Кодекс надає рекомендації державним регуляторним органам, приватному сектору, громадянському суспільству та іншим зацікавленим сторонам щодо найкращих практик у сфері поводження з пестицидами впродовж їх життєвого циклу. Для сприяння його впровадженню було розроблено низку політичних та технічних керівних принципів. ФАО працює разом з урядами над підвищенням обізнаності та розбудовою потенціалу для регулювання, моніторингу та сталого управління пестицидами. Розробляються конкретні рекомендації щодо посилення регулювання та реєстрації протимікробних пестицидів з метою мінімізації ризику виникнення стійкості до протимікробних засобів.
  • З метою надання допомоги реєстраторам пестицидів в оцінці пестицидів, ФАО розробила Інструментарій ФАО з реєстрації пестицидів - вебсистему підтримки прийняття рішень для реєстраторів пестицидів у країнах, що розвиваються.
  • У співпраці з ВООЗ ФАО встановлює стандарти безпеки харчових продуктів - максимальні межі залишків (ММЗ) у харчових продуктах та стандарти (специфікації) якості пестицидів з метою захисту здоров'я споживачів та довкілля.
Основні документи та посилання

Стійкість до протимікробних засобів і харчові продукти рослинного походження. Підсумковий звіт наради експертів ФАО

Біоциди та протимікробна стійкість. Підсумковий звіт наради експертів ФАО

Інтегрована боротьба зі шкідниками

Міжнародний кодекс поведінки ФАО/ВООЗ щодо управління пестицидами

Технічні вказівки щодо поводження з пестицидами

Інструментарій для реєстрації пестицидів

Залишки пестицидів

Специфікації пестицидів

Міжнародна конвенція із захисту рослин (IPPC)

Рекомендації Комісії з фітосанітарних заходів (CPM).

Нагляд та моніторинг
Що таке нагляд?

Епізоотичний нагляд — це систематичний безперервний збір, узагальнення та аналіз даних, а також своєчасне поширення інформації серед відповідних зацікавлених сторін, особливо тих, хто здатен вжити заходів.

Епізоотичний нагляд та моніторинг стійкості до протимікробних засобів виявляє та відстежує зміни та тенденції в мікробних популяціях, включаючи стійкі до ліків мікроорганізми та детермінанти резистентності, такі як гени та механізми резистентності.

Системи нагляду за СПЗ за принципом «Єдиного здоров’я» об’єднують результати досліджень про стійкі до ліків мікроорганізмів у тварин, людей, рослин і в довкіллі. Це передбачає обмін даними та інформацією між секторами для більш ефективного та скоординованого реагування на боротьбу з СПЗ.

Чому епізоотичний нагляд і моніторинг важливі для боротьби з СПЗ?

Епізоотичний нагляд та моніторинг СПЗ має важливе значення для уповільнення появи та поширення стійких до лікарських засобів мікроорганізмів серед людей, тварин, рослин і довкілля. Системи епізоотичного нагляду надають дані, що покращують наше розуміння складної епізоотології СПЗ. Зібрані дані мають вирішальне значення для лікування інфекцій, вироблення політичних рекомендацій та розробки стратегій, спрямованих на зниження рівня стійкості до протимікробних засобів.

Системи епізоотичного нагляду в харчовому та сільськогосподарському секторах надають своєчасну інформацію про:

      1. масштаб стійкості до протимікробних засобів у тварин, рослин і навколишнього середовища;
      2. застосування протимікробних засобів;
         та
      3. рівні залишкових кількостей протимікробних засобів у харчових продуктах.

Інформація з нагляду за СПЗ необхідна країнам для боротьби зі стійкістю до протимікробних засобів, оскільки дозволяє реагувати на ризики СПЗ до того, як вони перетворяться на масштабні надзвичайні ситуації. Вона має вирішальне значення для розробки та моніторингу програм контролю за СПЗ, а також для керівництва впровадженням та оцінкою заходів з СПЗ.

Багато країн - і особливо країни з низьким та середнім рівнем доходу - потребують підтримки для покращення свого потенціалу та спроможності щодо нагляду та моніторингу СПЗ. Це допоможе країнам генерувати, збирати, аналізувати та інтерпретувати національні дані про СПЗ, застосування протимікробних засобів, рівні залишків протимікробних препаратів вздовж харчового ланцюга та СПЗ у довкіллі.

Діяльність ФАО з нагляду за СПЗ

Нагляд та моніторинг є ключовою частиною діяльності ФАО у боротьбі з СПЗ.

ФАО надає підтримку країнам у розбудові та зміцненні потенціалу з нагляду за СПЗ та лабораторій. Ця підтримка допомагає країнам генерувати, збирати та аналізувати високоякісні епізоотологічні дані в рамках національних систем нагляду за СПЗ у продовольчому та сільськогосподарському секторах, а також інтерпретувати результати між секторами.

Діяльність ФАО включає:

    • Розробка та розгортання інструментів для оцінки та підтримки вдосконалення потенціалу лабораторій, систем нагляду та застосування даних СПЗ;
    • Проведення навчання з лабораторних методів досліджень та визначення характеристик СПЗ, а також з епізоотології для управління та аналізу даних;
    • Створення експертних мереж і ширшого партнерства із зацікавленими сторонами державного та приватного секторів;
    • Публікація технічних рекомендацій і наукових статей щодо ініціатив ФАО з нагляду;
    • Підтримка введення в дію національних програм нагляду та впровадження підходів до нагляду на рівні громад (як специфічних програм для продовольчого та сільськогосподарського секторів, так і багатосекторальних програм «Єдиного здоров’я»).
Інструменти та ресурси:

(Будь ласка, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., якщо ви хочете дізнатися більше про ці інструменти та ресурси)

  1. Інструменти для посилення системи нагляду за СПЗ
  2. Доступ до мереж і ресурсів
  3. Інструменти та вказівки для планування систем нагляду  СПЗ
  4. Інструменти для підтримки створення та керування даними СПЗ
  5. Співпраця та доступ до експертних знань з нагляду за СПЗ
      • Технічні консультативні групи СПЗ
      • Технічні робочі групи СПЗ
      • Консультаційні майданчики
  6. Інструменти для прогресивного вдосконалення та стійкості, включаючи інструменти для інтеграції діяльності з епізоотичного нагляду в ініціативи, що сприяють належній практиці та розумному застосуванню протимікробних засобів
Збір даних

Міжнародна система моніторингу протимікробної стійкості ФАО (InFARM)

Регіональний нагляд за стійкістю бактерій до протимікробних засобів у тварин, призначених для виробництва харчових продуктів – шаблон збору даних для Азії та Тихоокеанського регіону

 Всесвітній тиждень обізнаності про протимікробні засоби 18-24 листопада 2022 року

Проєкти ФАО щодо стійкості до протимікробних засобів

Проєкти ФАО щодо стійкості до протимікробних засобів

Поточні

Поточні проекти ФАО щодо стійкості до протимікробних засобів

Багатосторонній партнерський трастовий фонд зі стійкості до протимікробних засобів (AMR MPTF)

TКС (тексти Кодексу СПЗ)

Регіональний проєкт FAO-USAID-GHSP СПЗ в Азії
Залучення продовольчого та сільськогосподарського секторів до боротьби з СПЗ у рамках принципу «Єдиного здоров’я»
Регіональний проєкт ФАО - Агентство США з міжнародного розвитку щодо антимікробної стійкості в Азії
Зменшення прогресування СПЗ у харчових продуктах та сільському господарстві
Проєкт тристоронньої співпраці (FAO, OIE, PAHO/WHO) «Спільна робота для боротьби зі стійкістю до антимікробних препаратів»
Спільна діяльність по боротьбі зі стійкістю до антимікробних засобів
Завершені проєкти 

Завершені проекти ФАО щодо стійкості до протимікробних засобів

Стримування резистентності до протимікробних засобів в наземних і водних системах виробництва харчових продуктів відповідно принципу «Єдиного здоров’я» в Латинській Америці
Аналіз ризиків, інформування про ризики та управління підтримкою для сталого управління стійкістю до протимікробних засобів в системах виробництва харчових продуктів
Підтримка розробки національних планів дій у країнах Латинської Америки та Карибського басейну
Допомога країнам у розробці планів дій
Чотиристороннє партнерство

Фінансування діяльності щодо розв'язання проблеми стійкості до протимікробних засобів

Хто ми? 

Платформа багатостороннього партнерства з СПЗ

 

Група світових лідерів

Багатосторонній цільовий фонд протидії стійкості до протимікробних засобів

 

Хто ми?

Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО), Всесвітня організація з охорони здоров'я тварин ВООЗт (заснована як МЕБ) та Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) впродовж десятиліть спільно працюють над зниженням ризиків, що виникають при взаємодії людей, тварин, рослин та довкілля. У 2018 році три установи об'єднали свої зусилля у Тристоронньому партнерстві, щоб зміцнити давню співпрацю, приділяючи при цьому особливу увагу боротьбі зі стійкістю до протимікробних засобів (СПЗ) на основі підходу «Єдине здоров’я».

Участь у цій роботі Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП) має важливе значення також для підтримки урядів, громадянського суспільства та приватного сектору у боротьбі з ризиками СПЗ у природоохоронному секторі. У 2022 році Тристороннє партнерство включило ЮНЕП до альянсу й офіційно стало Чотиристороннім партнерством, що дозволить прискорити реалізацію координованої стратегії у сферах охорони здоров'я людей і тварин та екосистеми.

З метою просування боротьби з СПЗ на основі підходу «Єдине здоров’я» засновано Чотиристоронній спільний секретаріат (ЧСС) зі співробітниками з комунікації у ФАО, ВООЗт (заснована як МЕБ), ЮНЕП та ВООЗ, роль якого полягає в координації та підтримці діяльності Чотиристороннього партнерства та його взаємодії з іншими установами системи ООН та зацікавленими сторонами.

Мета Чотиристороннього партнерства – зберегти ефективність протимікробних засобів та забезпечити стійкий та рівноправний доступ з відповідальним та розумним їх застосуванням для захисту здоров'я людей, тварин та рослин, сприяючи досягненню мети у сфері сталого розвитку та подальшої реалізації Глобального плану заходів (ГПЗ) щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних засобів. Для досягнення цього поставлено такі завдання:

  • оптимізувати виробництво й використання протимікробних засобів впродовж усього їх життєвого циклу, від науково-дослідних розробок до утилізації;
         і
  • скоротити кількість випадків інфікування людей, тварин та рослин для зниження розвитку та поширення СПЗ.

Сприяння глобальному управлінню

У звіті Міжвідомчої консультативної групи (МКГ) з питань СПЗ «Чекати ніколи: час захистити майбутнє від стійких лікарняних інфекцій» рекомендовано, щоб Тристороння група створила низку механізмів глобального управління для боротьби з СПЗ. До них належать:

Хоча Чотиристороння група прагне відігравати провідну роль у досягненні своєї мети та завдань, вона не здатна реалізувати їх самостійно. Необхідна скоординована відповідь «Єдине здоров’я» на глобальному, регіональному та національному рівнях, щоб допомогти всім секторам й зацікавленим сторонам розробити та впровадити науково обґрунтовані заходи реагування на СПЗ.

Об'єднаний центр ФАО/ВООЗ (харчові стандарти Кодексу та зоонозні хвороби)

У світлі викликів, які зоонозні хвороби та СПЗ створюють для сталого сільського господарства та агропродовольчих систем, ФАО створила Об'єднаний центр ФАО/ВООЗ з зоонозних хвороб та СПЗ (CJWZ). Центр координує роботу ФАО з питань СПЗ в контексті Плану заходів ФАО з СПЗ за технічної підтримки відповідних підрозділів з наскрізних питань Плану заходів ФАО.

Основні функції Центру охоплюють широкий спектр діяльності, включаючи координацію, розробку політики й стратегії, публікацію інформаційних матеріалів, наукові консультації, комунікацію та підтримку впровадження проєктів.

Підхід «Єдине здоров’я» потребує ефективної міжсекторної координації для зміцнення систем профілактики, виявлення та реагування на інфекційні хвороби. Тому Спільний центр ФАО/ВООЗ із зоонозів та СПЗ координує всі зовнішні зв'язки з Чотиристоронньою групою та іншими зацікавленими сторонами для покращення безпеки здоров'я шляхом профілактики, готовності та реагування.

   
Платформа багатостороннього партнерства з СПЗ
 Каталізація глобального руху за боротьбу зі стійкістю до протимікробних засобів

Платформа багатостороннього партнерства по боротьбі зі стійкістю до протимікробних засобів має на меті каталізувати глобальний рух за боротьбу зі стійкістю до протимікробних засобів (СПЗ) шляхом сприяння співпраці між різноманітними зацікавленими сторонами на всіх рівнях в рамках концепції «Єдиного здоров’я». Вона спрямована на забезпечення більш здорового, стійкого та життєздатного сьогодення і майбутнього, в якому протимікробні засоби зберігаються як життєво важливі ліки, доступні для всіх.

 Дослідити

СПЗ - глобальна загроза?

Протимікробні препарати[1], включаючи антибіотики, противірусні, протигрибкові та протипаразитарні засоби, відіграють вирішальну роль у профілактиці та лікуванні інфекцій і хвороб у людей, тварин і рослин. Їх надмірне та неправильне застосування у людей, тварин і рослин є основною причиною стійкості до протимікробних засобів (СПЗ).[2] Погані санітарні умови, неналежні методи профілактики та боротьби з інфекціями, а також відсутність доступу до чистої води загострюють проблему, сприяючи поширенню стійких до лікування мікробів. Як наслідок, СПЗ загрожує глобальному здоров'ю населення, безпеці харчових продуктів, продовольчій безпеці та економічному процвітанню, а також планетарному біорізноманіттю та екосистемам.

СПЗ — це багатогранний глобальний виклик, відомий як «тиха пандемія» і визнана однією з 10 найбільших глобальних загроз людству у сфері охорони здоров'я у двадцять першому столітті. Вона потребує більшої координації, політичного лідерства, міждисциплінарних і багатогалузевих цілеспрямованих дій усього суспільства для збереження здоров'я планети (людей, тварин, рослин та довкілля) і виконання Глобального плану заходів (ГПЗ), Національних планів заходів щодо СПЗ (НПЗ) і, зрештою, Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року.

Політична декларація Засідання високого рівня Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй з питань стійкості до протимікробних засобів 2016 року стала важливою віхою в просуванні світових зобов'язань щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних засобів, закликаючи до більш термінових дій у відповідь на численні виклики, пов'язані з цією проблемою. У ній країни-учасниці звернулися до Генерального секретаря з проханням після консультацій з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Всесвітньою організацією охорони здоров'я тварин ВООЗт (заснована як МЕБ) і Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) скликати спеціальну міжвідомчу координаційну групу (МКГ) під співголовуванням Адміністрації Генерального секретаря і Генерального директора ВООЗ для надання практичних рекомендацій щодо підходів, спрямованих на забезпечення стійких і ефективних глобальних заходів щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних засобів. Згодом IACG підготувала звіт, в якому експерти рекомендували створити глобальні структури управління боротьбою з СПЗ, такі як Група світових лідерів з питань СПЗ на службі «Єдиного здоров’я» (GLG), Незалежна група експертів з доказової бази для боротьби з СПЗ (IPEA) та Платформа багатостороннього партнерства з СПЗ.

Сила партнерств для покращення глобального управління стійкістю до протимікробних засобів на службі «Єдиного здоров’я»

Співпраця між Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН ФАО), Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) та Всесвітньою організацією охорони здоров'я тварин ВООЗт (заснована як МЕБ), відома як Чотиристороння, у сфері СПЗ та «Єдиного здоров’я» є міцною й надійною. Співпраця розпочалася у 2019 році, але була формалізована в меморандумі про взаєморозуміння 17 березня 2022 року, коли ЮНЕП офіційно об'єднала зусилля з іншими трьома установами. Чотиристоронні рамки міцного співробітництва є дорожньою картою для чотирьох організацій для розв'язання проблем на стику «людина - тварина - рослина - екосистема» з використанням більш інтегрованого та скоординованого підходу.

Чотиристороння стратегічна рамка співробітництва у сфері стійкості до протимікробних засобів встановлює амбітне бачення, спрямоване на збереження ефективності протимікробних засобів та забезпечення сталого і справедливого доступу до протимікробних препаратів для відповідального і розумного застосування у сфері охорони здоров'я людей, тварин і рослин, сприяючи таким чином досягненню Цілей сталого розвитку.

Створення Багатосторонньої партнерської платформи з протидії СПЗ є чотиристоронньою відповіддю на рекомендацію звіту IACG «Чекати ніколи: час захистити майбутнє від стійких лікарняних інфекцій» щодо "створення партнерської платформи на основі зацікавлених сторін для розробки та реалізації спільного глобального бачення, цілей та скоординованих дій щодо СПЗ".

Бачення та цілі Платформи

Платформа є інклюзивним, міжнародним та багатостороннім майданчиком, який об'єднує учасників на межі «людина - тварина - рослина - екосистема» з метою сприяння збереженню протимікробних засобів як життєво важливих лікарських засобів та забезпечення їх відповідального застосування в рамках підходу «Єдиного здоров’я». Це добровільний, спільний координаційний механізм, створений Чотиристоронньою групою для каталізації глобального руху за боротьбу зі СПЗ, сприяння виконанню глобальних та національних планів заходів (ГПЗ та НПЗ). Це буде досягнуто за допомогою наступних заходів:

  • Сприяння спільному баченню заходів щодо боротьби з СПЗ: залучення зацікавлених сторін на межі «людина - тварина - рослина - екосистема» для формування глобального бачення, наративу та цілей для дій щодо боротьби з СПЗ.
  • Обмін інформацією та мережами: Забезпечення місця для обміну інформацією та співпраця в досягненні спільного розуміння та координації діяльності між різними секторами.
  • Підтримка конкретних заходів, що суттєво сприяють прогресу у стримуванні, боротьбі та зрештою, згортанні СПЗ: спираючись на поради й докази відповідних механізмів глобального управління та інших академічних і наукових установ, визначення пріоритетних напрямків дій і заручившись їхньою підтримкою.

Управління

Платформа працює над досягненням своїх цілей за допомогою наступної структури.

(натисніть, щоб збільшити)

(натисніть, щоб збільшити)

Для отримання додаткової інформації див. операційні документи Платформи (технічне завдання та операційні процедури).

[1] Протимікробні препарати — це засоби, що використовуються для запобігання, контролю та лікування інфекційних хвороб у людей, тварин і рослин. До них належать антибіотики, фунгіциди, противірусні та протипаразитарні засоби. Дезінфікуючі засоби, антисептики, інші фармацевтичні препарати та природні продукти також можуть мати протимікробні властивості.

[2] СПЗ виникає, коли бактерії, віруси, грибки та паразити більше не реагують на протимікробні препарати. Внаслідок резистентності до ліків антибіотики та інші протимікробні засоби стають неефективними, а інфекції важко або не піддаються лікуванню, що підвищує ризик поширення хвороб, з важким перебігом і смертністю.

 

Основні факти

 

1,3 мільйона прямих і 5 мільйонів непрямих людських смертей щорічно спричиняє СПЗ.

 

Глобальне зростання витрат на охорону здоров'я може становити від 300 мільярдів доларів США до понад 1 трильйона доларів США на рік до 2050 року.

 

До 2050 року до 28 мільйонів людей можуть опинитися в умовах крайньої бідності, якщо не розв'язати проблему СПЗ.

Долучитися

Стати учасником

Станьте учасником Платформи багатостороннього партнерства СПЗ, щоб ділитися, розширювати та посилювати свою роботу над СПЗ. Участь в Платформі відкрита для всіх означених організацій:

  • організації та мережі громадянського суспільства
  • академічні та дослідницькі організації
  • суб'єкти приватного сектору
  • уряди
  • організації та спеціалізовані установи Організації Об'єднаних Націй
  • міжурядові глобальні та регіональні організації
  • міжнародні та регіональні фінансові установи та благодійні донори

Процес подання заявки є простим, а форма заявки може бути заповнена онлайн. Після того, як ви подасте заявку на участь, вона буде розглянута Координаційною групою Платформи, яка зв'яжеться з вами в установленому порядку.

Участь у Партнерській платформі дозволяє:

  • сприяти досягненню консенсусу серед широкого кола зацікавлених сторін державного та приватного секторів щодо пропаганди та розробки конкретних заходів щодо стійкості до протимікробних засобів;
  • сприяти, бути частиною та реалізовувати спільне глобальне бачення боротьби зі стійкістю до протимікробних засобів в рамках підходу «Єдиного здоров’я» на всіх рівнях (національному, регіональному та глобальному);
  • пропонувати та очолювати заходи, спрямовані на посилення концепції «Єдиного здоров’я» щодо СПЗ на всіх рівнях у пріоритетних сферах та сферах спільних інтересів;
  • підвищувати колективну обізнаність про важливість зростання участі та інвестицій у боротьбу зі стійкістю до протимікробних засобів в рамках підходу «Єдиного здоров’я»;
  • ділитися та отримувати знання про виклики та можливості боротьби з СПЗ, а також налагоджувати зв'язки між секторами та зацікавленими сторонами в рамках «Єдиного здоров’я».

Якщо ви хочете дізнатися більше про те, як стати учасником Платформи, будь ласка, ознайомтеся з операційними документами Платформи (технічне завдання та операційні процедури).

Якщо маєте запитання, звертайтеся, будь ласка: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Приєднуйтесь до мережі однодумців через Ініціативні групи

Ініціативні групи Платформи - це коаліції зацікавлених сторін з різних секторів та дисциплін у рамках концепції «Єдиного здоров’я», які прагнуть співпрацювати над конкретними пріоритетами та сферами інтересів по боротьбі зі стійкістю до протимікробних засобів. Будь-який учасник Платформи може запропонувати створення Ініціативної групи в будь-який час. Впродовж першого року існування Платформи буде створено до п'яти Ініціативних груп. Ці Ініціативні групи будуть визначені спільно після широких консультацій із зацікавленими сторонами Платформи.

Ініціативні групи - це самоорганізовані групи, які мають на меті пропонувати заходи, встановлювати цілі та визначати амбітні пріоритети для боротьби зі стійкістю до протимікробних засобів, відображені в робочому плані, про який вони звітуватимуть перед Пленарним засіданням Платформи та Керівним комітетом.

В рамках Ініціативних груп учасники Платформи мають:

  • обмінюватися знаннями та даними зі своєї конкретної сфери діяльності;
  • пропонувати заходи, що сприятимуть виконанню ГПЗ та НПЗ;
  • налагоджувати партнерства та створювати мережі;
  • розробляти та надавати документацію, дані та інші докази на запит Керівного комітету, Координаційної групи та/або Пленарного засідання.

Якщо ви хочете дізнатися більше про Ініціативні групи та зацікавлені в тому, щоб подати пропозицію щодо створення Ініціативної групи, будь ласка, ознайомтеся з операційними документами Платформи (технічне завдання та операційні процедури).

Маєте запитання, звертайтеся: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Група світових лідерів

Попри те, що впливу СПЗ на здоров'я людей та виробництво продовольства приділяється значна увага, на глобальному та національному рівні все ще не вистачає політичної волі та участі зацікавлених сторін, у сферах охорони здоров'я та виробництва продовольства.

Група світових лідерів з СПЗ (ГСЛ) була створена за рекомендацією Міжвідомчої координаційної групи (МКГ) з питань СПЗ з метою посилення глобального політичного імпульсу та лідерства МКГ на глобальному рівні. До складу Групи світових лідерів (ГСЛ) входять представники країн-учасниць, громадянського суспільства та приватного сектору.

Місія ГСЛ полягає в глобальній співпраці з урядами, агентствами, громадянським суспільством і приватним сектором на основі підходу «Єдине здоров’я» з метою консультування та адвокації пріоритетних політичних дій, спрямованих на пом'якшення наслідків стійких лікарняних інфекцій шляхом забезпечення відповідального і сталого доступу до протимікробних засобів та їх застосування.

Співголовами Глобальної робочої групи є Їх Високоповажності Шейх Хасіна, Прем'єр-міністр Бангладеш, та Міа Амор Моттлі, Прем'єр-міністр Барбадосу.

Посилити глобальний політичний імпульс

Глобальний альянс з протидії СПЗ має на меті стимулювати політичні заходи та об'єднати політичних лідерів для розв'язання величезних проблем СПЗ і використання можливостей, які вона надає для створення більш здорового, безпечного, процвітаючого і справедливого світу. Своєю діяльністю Глобальний альянс прагне сприяти:

  • широкому визнанню СПЗ, як основної загрози здоров'ю та розвитку в існуючих і майбутніх національних і глобальних програмах і цілях, а також пом'якшення її впливу за допомогою підходу «Єдине здоров’я»;
  • профілактика та контроль інфекцій, включаючи програми водопостачання, санітарії та гігієни, вакцинації та утилізації відходів, є пріоритетними заходами для пом'якшення впливу на здоров'я людини, здоров'я тварин, харчові продукти, рослини та екосистеми навколишнього середовища;
  • профілактика та контроль інфекцій, включаючи програми водопостачання, санітарії та гігієни, вакцинації та утилізації відходів, є пріоритетними заходами для пом'якшення впливу на здоров'я людей і тварин, харчові продукти, рослини та екосистеми навколишнього середовища;
  • відповідальному та раціональному використанню протимікробних засобів в екосистемах здоров'я людини, тварин, харчових продуктів, рослин та навколишнього середовища;
  • глобальним та національним заходам щодо боротьби з СПЗ, що ґрунтуються на науково обґрунтованих та ризик-орієнтованих даних щодо нагляду та моніторингу застосування протимікробних засобів та резистентності до них у всіх секторах;
  • збільшенню цільових інвестицій державного та приватного секторів у боротьбу з СПЗ у всіх галузях на основі підходу «Єдине здоров’я», за наявності в кожній країні профінансованого, реалізованого та сталого національного плану заходів щодо СПЗ;
  • підтримці нових та вже існуючих механізмів фінансування для забезпечення зовнішньої фінансової підтримки реалізації національних планів заходів боротьби з СПЗ у країнах з низьким та середнім рівнем доходу;
  • конкретним зобов'язанням урядів і приватного сектору щодо просування політики, що сприяє залученню стійких, довгострокових інвестицій в дослідження і розробки нових протимікробних засобів (особливо антибіотиків), вакцин, діагностичних засобів, управління відходами та безпечних і ефективних альтернатив протимікробним засобам, включаючи механізми, що визнають цінність нових протимікробних засобів і систем, що забезпечують належний доступ пацієнтів;
    і
  • більш достовірні дані про СПЗ в екологічній екосистемі можуть бути використані для розуміння ризиків та зменшення розвитку і передачі СПЗ.

Глобальна група працюватиме з усіма зацікавленими сторонами та секторами в рамках глобального реагування на СПЗ та здійснюватиме низку заходів, зокрема:

  • документування ситуації з ключовими проблемами СПЗ та вироблення програмних заяв;
  • інформаційно-пропагандистська діяльність у рамках підготовки та/або участі у ключових глобальних та регіональних форумах, таких як G7, G20, регіональних, політичних та економічних блоках та відповідних засіданнях високого рівня з питань охорони здоров'я та розвитку;
  • інформаційно-пропагандистська діяльність на підтримку проведення нарад високого рівня з СПЗ в рамках Генеральної Асамблеї ООН у 2024 чи 2026 роках;
  • інформаційно-пропагандистська діяльність на підтримку включення положення про СПЗ до будь-якого глобального договору про боротьбу з пандеміями;
  • взаємодія з Чотиристоронньою групою та підтримка їхніх мандатів;
  • сприяння створенню Незалежної групи з доказової бази для дій на платформі багатостороннього партнерства з питань протидії СПЗ;
         і
  • інформаційно-пропагандистська діяльність на підтримку вироблення глобальних та національних цілей у сфері забезпечення відповідального та стійкого доступу до протимікробних засобів та їх використання в охороні здоров'я, ветеринарії, виробництві продовольства, рослинництві та екологічних екосистемах.

 

Багатосторонній цільовий фонд протидії стійкості до протимікробних засобів
  • Внесок ресурсних партнерів: 26,2 млн доларів США
  • Ресурсні партнери: Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Нідерланди, Німеччина та Швеція
  • Території проведення заходів:
    • Десять країн (Гана, Зімбабве, Індонезія, Камбоджа, Кенія, Марокко, Перу, Сенегал, Таджикистан та Ефіопія)
    • Одна глобальна програма з чотирма технічними компонентами
  • Провідні організації-виконавці: ФАО, ВООЗт (заснована як МЕБ) та ВООЗ
  • Організації-учасники: Чотиристороннє партнерство
  • Період дії: перші п'ять років з моменту заснування (2019-2024 роки)

Стійкість до протимікробних засобів (СПЗ) є основною глобальною загрозою для людей, тварин, рослин, харчових систем і навколишнього середовища, що посилюється через широке зловживання та надмірне застосування протимікробних засобів.

Враховуючи транснаціональний та багатогалузевий характер СПЗ, а також підтримку, про яку просять країни та інші зацікавлені сторони, Тристороння організація нарощує зусилля з підтримки урядів у терміновому подоланні цієї загрози на основі підходу «Єдиного здоров’я», започаткувавши у 2019 році Багатосторонній партнерський трастовий фонд з боротьби з СПЗ (AMR MPTF).

Цільовий фонд AMR MPTF зосереджується на підтримці спільних та скоординованих чотиристоронніх дій у боротьбі з СПЗ на глобальному, регіональному та національному рівнях. Фонд фінансує стимулюючі, скоординовані політичні консультації, технічну допомогу та програми зміцнення потенціалу, які країни-учасниці запитують у ФАО, ВООЗт (заснована як МЕБ) та ВООЗ.

Оскільки СПЗ має наслідки та вплив на всі сектори розвитку, боротьба зі стійкістю до протимікробних засобів за допомогою скоординованого підходу «Єдиного здоров’я» може сприяти досягненню багатьох Цілей сталого розвитку.

Протидія СПЗ на основі підходу «Єдиного здоров’я»

Метою (AMR MPTF) є світ, в якому інфекційні хвороби можна продовжувати лікувати ефективними й безпечними протимікробними засобами, а резистентність до них здебільшого відстежується і контролюється. Цілі охоплюють:

  • зниження рівня та уповільнення розвитку СПЗ;
  • збереження здатності лікування інфекційних хвороб ефективними та безпечними протимікробними засобами;
  • зниження впливу СПЗ на здоров'я людей, тварин, довкілля та економічний розвиток населення у світі.

Шлях до цього успіху містить низку заходів - від підвищення обізнаності та розробки національних планів заходів зі стійкості до протимікробних засобів (СПЗ) до моніторингу тенденцій у сфері боротьби зі стійкістю до протимікробних засобів та забезпечення відповідального продажу та використання протимікробних засобів.

Крім того, фонд підтримує спільні заходи на глобальному та регіональному рівнях, що сприяють співпраці між командами, які базуються в штаб-квартирі, для просування підходу «Єдине здоров’я» до СПЗ у таких ключових сферах, як вплив СПЗ та використання протимікробних засобів (СПЗ) на навколишнє середовище, інтегрований нагляд за СПЗ/AMU моніторинг та оцінка NAPs, законодавчої та нормативно-правової бази щодо СПЗ/AMU, а також пов'язує ці зусилля з інтервенціями на рівні країни.

Новини, події та ресурси ФАО в питаннях щодо стійкості до протимікробних засобів
Новини та події

Архів новин та публікації в періодичних виданнях про ставлення ФАО до стійкості щодо протимікробних засобів

Заходи ФАО щодо стійкості до протимікробних засобів 2016-2023 роки

Ресурси

Публікації та пов'язані з ними документи, інфографіка та плакати

Серія прикладів:

Данія

Швеція

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії
Статті в наукових журналах 2019-2022 роки
Мультимедіа: відео, аудіо та вебінари

Електронне навчання

Довідкові центри
Дані

Інструменти

Електронне навчання

Підтримка країн та зацікавлених сторін у сфері продовольства та сільського господарства у розбудові потенціалу та компетенцій для подолання ризику СПЗ є одним із мандатів ФАО. Онлайн-навчання здатне відігравати вирішальну роль у проведенні тренінгів по всьому світу. Крім того, у зв'язку з COVID-19 дистанційна освіта стала дуже затребуваною. ФАО розробила набір навчальних матеріалів з урахуванням цього попиту і буде постійно пропонувати корисні можливості для навчання.

Розуміння стійкості до протимікробних засобів у харчовій промисловості та сільському господарстві

У цьому курсі розглядається стійкість до протимікробних засобів (СПЗ), як глобальна загроза здоров’ю людей, тварин та довкілля. Пояснюється роль продовольчого та сільськогосподарського сектору і вплив СПЗ на агропродовольчі системи, а також опис того, як ФАО сприяє підвищенню обізнаності та залученню всіх зацікавлених сторін у продовольчому та сільськогосподарському секторах до боротьби зі стійкістю до протимікробних засобів.

Цільова аудиторія

Цей курс призначений для широкого кола зацікавлених осіб, які відіграють важливу роль та зацікавлені в питаннях стійкості до протимікробних засобів у харчовій промисловості та сільському господарстві, в тому числі:

  • виробників та оптово-роздрібних продавців протимікробних засобів;
  • дорадчі та ветеринарні служби, епізоотологів, лабораторний персонал та науковці, включаючи студентів;
    і
  • урядовців, політиків, спеціалістів з безпеки харчових продуктів та приватний сектор.

Ви дізнаєтесь про:

Структура курсу

Курс складається з п'яти уроків, тривалістю приблизно 30-40 хвилин кожен:

Посилання для доступу

https://elearning.fao.org/course/view.php?id=783

Вступний курс електронного навчання

https://www.youtube.com/watch?v=dnMLqosRvsY
Контакти

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Довідкові центри

Довідкові центри ФАО зі стійкості до протимікробних засобів

Як подати заявку?

Процес призначення
Як подавати звіт?

 

Довідкові центри ФАО зі стійкості до протимікробних засобів

Стійкість до протимікробних засобів (СПЗ) — це глобальна загроза, яка потребує скоординованого та спільного підходу «Єдиного здоров’я» на межі люди, тварини, рослини та довкілля. Враховуючи її масштаби, СПЗ є надзвичайно складним викликом для вирішення на всіх рівнях, включаючи місцевий, національний, регіональний та міжнародний.

ФАО не самотня у боротьбі з цією багатогранною загрозою. У технічній сфері ФАО співпрацює з призначеними довідковими центрами ФАО з питань СПЗ.

Як визнані центри передового досвіду, ці установи отримують статус Референтного (довідкового) центру ФАО з питань СПЗ, демонструючи ключові можливості у сфері СПЗ і досвід активної участі в конкретних сферах знань і навичок. Ці установи також виділяють частину власних ресурсів для виконання робіт з СПЗ у співпраці та координації з ФАО.

ФАО покладається на довідкові центри, що підтримують діяльність Організації у боротьбі зі стійкістю до протимікробних засобів у різних секторах продовольства та сільського господарства по всьому світу. У кожному довідковому центрі є ключові заплановані заходи відповідно до Плану заходів ФАО з СПЗ. Основні цілі діяльності Довідкового центру відповідають Плану заходів ФАО щодо протидії СПЗ на 2021-2025 роки.

  1. Підвищення обізнаності та залучення зацікавлених сторін;
  2. Посилення нагляду та досліджень;
  3. Сприяння впровадженню передового досвіду;
  4. Сприяння відповідальному застосуванню протимікробних засобів;
  5. Посилення управління та сталого розподілу ресурсів;

Довідкові центри ФАО з СПЗ зберігають свій статус впродовж чотирьох років. По закінченні цього терміну можливе поновлення в залежності від проведеної діяльності, цінності та надійності співпраці.

(Останнє оновлення карти: 23 листопада 2021 р.)
Контакт

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 Як подати заявку?

Заявку та супровідні матеріали для розгляду установи у якості довідкового центру ФАО з питань стійкості до протимікробних засобів можна подати в будь-який час на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Вони мають надати запитувану інформацію, як описано в Керівництві для заявників на отримання статусу довідкового центру ФАО з питань Дорадництва та управління ризиками. Необхідно надати достатню деталізацію щодо можливостей двох і більше з функцій, описаних в Бюлетені Генерального директора 2006/32 [EN], [ES], [FR]:

  • надання знань, інформації та науково-технічних і політичних консультацій;
  • сприяння розвитку потенціалу, зокрема, шляхом проведення тренінгів та електронного навчання;
  • стандартизація технологій, терапевтичних та інших речовин, а також методів/процедур;
  • надання еталонної діагностики, субстанцій та лабораторних послуг, таких як забезпечення якості;
  • участь у прикладних і спільних дослідженнях наукового, технічного або політичного характеру;
  • створення мереж і координація діяльності, що здійснюється іншими установами.

Крім того, організація має продемонструвати активну участь у галузях знань, що мають відношення до діяльності ФАО з питань СПЗ, та внесок у реалізацію її програми зі зміцнення національного, регіонального та/або глобального потенціалу для розв'язання проблем СПЗ у продовольчому та сільськогосподарському секторах.

Будь ласка, зверніть увагу, що це тривалий процес, що потребує часу для завершення всіх етапів призначення.

Процес призначення

Кроки для отримання статусу інформаційно-довідкового центру ФАО є наступними:

  • Крок 1. Установа подає заявку, декларацію про зацікавленість (додаток 1 до бюлетеня Генерального директора 2006/32), а також заяву про відмову від відповідальності та інші юридичні положення (додаток 3 до бюлетеня Генерального директора 2006/32) на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
  • Крок 2. Група експертів ФАО з відповідного (их) технічного (их) підрозділу (ів) оцінює заявку, включаючи декларацію про можливий конфлікт інтересів, за наступними критеріями оцінки (описаними в Бюлетені Генерального директора № 2006/32):
    • Здатність виконувати одну чи кілька наступних функцій
      • стандартизація технологій, терапевтичних та інших речовин і методів/процедур;
      • надання референтних речовин та послуг, таких як забезпечення якості;
      • участь у спільних дослідженнях наукового, технічного або політичного характеру;
      • внесок у розвиток потенціалу шляхом проведення навчання;
      • координація діяльності, що здійснюється іншими установами;
      • надання інформації та консультацій наукового, технічного та політичного характеру.
    • Активна участь у сферах експертизи, що мають відношення до діяльності ФАО, а також внесок у реалізацію програмних пріоритетів ФАО та зміцнення потенціалу в країнах і регіонах.
    • Попередня успішна співпраця з ФАО впродовж щонайменше двох років (або менше за особливих обставин, що має бути обґрунтовано та продемонстровано відповідним технічним підрозділом) у виконанні спільно запланованих заходів.
    • Подання декларації про зацікавленість.
  • Крок 3. Група експертів ФАО з відповідного (их) технічного (их) підрозділу (ів) та установи узгоджують план роботи.
  • Крок 4. Група експертів ФАО з відповідного (их) технічного (их) підрозділу (ів) подає рекомендації вищому керівництву ФАО для принципового схвалення.
  • Крок 5. ФАО консультується з державними органами країни, в якій знаходиться установа, що подає заявку, і шукає їх схвалення.
  • Крок 6. Лист про призначення готується і передається заявнику. Після отримання всіх дозволів остаточний лист про призначення надсилається до установи на підпис.

Сфери співпраці, мандат установи, щорічна звітність та умови використання логотипа ФАО описані в листі про призначення Довідкового центру, що чинний впродовж чотирьох років.

Якщо заявка не відповідає критеріям (наприклад, відсутність провідної наукової ролі, недостатній рівень біозахисту та/або рівень співпраці з країнами та регіонами), установі може бути запропоновано подати повторну заявку, якщо ситуація зміниться.

Як подавати звіт?

Кожен Довідковий центр ФАО з СПЗ подає щорічний звіт про свою діяльність у сферах співробітництва, зазначених у листі про призначення, що охоплює попередній календарний рік, до кінця січня, на ім'я Головного ветеринарного офіцера ФАО (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., копія на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.).

Беручи до уваги умови призначення, перший звіт від призначеного Центру має бути поданий не пізніше, ніж через 12 місяців після набуття чинності цим призначенням.

Шаблон звіту для Довідкового центру ФАО з СПЗ надається англійською мовою (.docx).

Назви країн і назви організацій мають відповідати тим, що наведені на Термінологічному порталі ФАО, при цьому слід звертатися до ФАО за роз'ясненнями у випадках невизначеності щодо термінології країн/територій, а також для всіх назв спірних територій. Будь ласка, зверніться до наступних ресурсів: Глобальний пошук на порталі термінів: https://www.fao.org/faoterm/en/ База даних назв країн (NOCS): https://www.fao.org/nocs/en

Дані

Міжнародна система моніторингу протимікробної стійкості ФАО (InFARM)
Що таке InFARM?
Самооцінка країни (ГПД)

 

Міжнародна система моніторингу стійкості до протимікробних засобів ФАО (МСМСПЗ)

(InFARM - в розробці)

Одним із ключових елементів зміцнення потенціалу країн у сфері нагляду та моніторингу стійкості до протимікробних засобів (СПЗ) і їх застосування (ЗПЗ) у харчовій промисловості та сільському господарстві є забезпечення стандартизованого підходу до збору, аналізу, інтерпретації та обміну даними.

Тому ФАО наразі працює над створенням глобальної системи, яка підтримуватиме національні зусилля з регулярного збору та аналізу достовірних і порівнянних даних щодо СПЗ у харчовій промисловості та сільському господарстві, а також даних щодо ЗПЗ у сільгоспкультурах.

Що таке МСМСПЗ?

З початку 2022 року ФАО розпочала розробку МСМСПЗ - прототипу Міжнародної ІТ-платформи ФАО з моніторингу стійкості до протимікробних засобів (InFARM) з метою:

  • Підтримувати країни у зборі, аналізі та використанні даних щодо стійкості до протимікробних засобів тварин і харчових продуктів для нагляду за СПЗ на національному рівні.
  • Сприяти країнам у публічному обміні даними щодо стійкості до протимікробних засобів у харчовому та сільськогосподарському секторах для глобального нагляду як суспільного блага для міжнародної пропаганди та заходів боротьби з СПЗ.

МСМСПЗ підтримуватиме розбудову спроможності для глобальної гармонізації даних щодо стійкості до протимікробних засобів, отриманих за результатами лабораторного нагляду, та всієї відповідної контекстної інформації про програми нагляду за СПЗ та ЗПЗ, пов'язану з ними діяльністю (наприклад, національні плани нагляду, звіти про застосування інструментів оцінки ФАО).

Крім того, МСМСПЗ надаватиме підтримку в обміні даними з глобальною ТІСНС - Тристоронньою інтегрованою системою нагляду за СПЗ та ЗПЗ (TISSA).

Конфіденційність даних буде гарантована шляхом надання користувачам доступу до окремих приватних і публічних інтерфейсів з різними рівнями конфіденційності для обміну даними. Учасники, зареєстровані в МСМСПЗ, матимуть можливість обмінюватися даними в приватному інтерфейсі (доступному лише для призначених посадових осіб в країні) або робити дані загальнодоступними для міжнародної спільноти.

Створення науково обґрунтованих доказів у харчовій та сільськогосподарській галузях для боротьби з СПЗ 

Деякі країни вже можуть мати комплексні національні системи епізоотичного нагляду за СПЗ, які регулярно збирають і поширюють дані. Інші, можливо, лише почали планувати національну систему нагляду за стійкістю до протимікробних засобів і збирати дані про СПЗ за допомогою точкових обстежень поширеності або наукових досліджень.

Враховуючи, що системи нагляду в харчовій промисловості та сільському господарстві знаходяться на різних стадіях розвитку, зацікавлені країни можуть приєднатися до МСМСПЗ, навіть якщо вони перебувають на початкових етапах впровадження нагляду і їхній збір даних обмежений.

ФАО працюватиме з початковим набором країн для розробки та тестування прототипу ІТ-платформи МСМСПЗ впродовж 2022 року. Відібрані країни будуть залучені до пілотного тестування з використанням їхніх даних. Після завершення пілотного етапу планується глобальне розгортання МСМСПЗ та розширення додаткових функціональних можливостей.

Беручи участь у системі МСМСПЗ, країни сприятимуть створенню або зміцненню своїх національних систем нагляду за СПЗ у харчовій промисловості та сільському господарстві. Їх участь дозволить генерувати якісні дані спостереження за СПЗ, що відповідають національним і міжнародним потребам для створення доказів і підтримки дій, спрямованих на боротьбу з СПЗ.

Контакт

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

 

Самооцінка країни (ГПД)

Глобальний план заходів (ГПЗ) по боротьбі зі стійкістю до протимікробних засобів (СПЗ) був прийнятий у 2015 році всіма країнами за рішеннями Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (ВООЗ), Конференції керівників Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО) і Асамблеї делегатів Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (ВООЗт, заснована як МЕБ).

Для підтримки поточної оцінки прогресу країн ФАО, ВООЗт і ВООЗ розробили моніторингову анкету, за допомогою якої країни можуть звітувати про прогрес у виконанні ГПЗ. Відповіді країн використовуються для керівництва подальшими діями та визначення сфер, які потребують подальшої допомоги та підтримки.

Наразі доступний другий звіт за результатами опитування, на який відповіли 154 країни. Ці дані доступні у базі даних у відкритому доступі.

Перший раунд моніторингу відбувся наприкінці 2016 - на початку 2017 року. У травні 2017 року про його результати було повідомлено Робочій групі та Всесвітній асамблеї Делегатів ВООЗт (заснована як МЕБ). Загалом 151 країна відповіла на запитання, і всі результати доступні в онлайн-базі даних.

У першій анкеті країнам було запропоновано оцінити свій прогрес у міжсекторній роботі з питань СПЗ, розробці національного плану дій з СПЗ та впровадженні ключових заходів для розв'язання проблеми СПЗ. Анкета містила питання щодо прогресу в галузі охорони здоров'я людини, здоров'я тварин, рослинництва, безпечності харчових продуктів та довкілля.

Поточну версію анкети було оновлено з урахуванням пропозицій, наданих країнами. Наприклад, там, де це доречно, було спрощено формулювання, а питання щодо здоров'я рослин було виокремлено, щоб полегшити країнам надання відповідей. Також було розроблено інструкцію, яка допоможе країнам відповісти на запитання анкети.

Кожній країні було запропоновано надати одну офіційну відповідь, завірену всіма відповідними секторами, яка підсумовує національний прогрес. Національні відповіді були подані за допомогою онлайн-опитувальника. Один ключ доступу був надісланий через ВООЗ до Міністерства охорони здоров'я, щоб забезпечити лише одну версію опитувальника на країну.

Відповіді від країн було запитано до 1 березня 2018 року.

Наразі триває розробка третьої щорічної анкети. Слідкуйте за оновленнями.

Анкета була розроблена спільно ФАО, ВООЗт (заснована як МЕБ) та ВООЗ. ВООЗ координує цей щорічний глобальний процес моніторингу. Питання щодо процесу або анкети можна надсилати Праварші Пракашу у ВООЗ за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. ВООЗ виконуватиме функції зв’язку з ФАО та ВООЗт.

Контакт

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інструменти

Інструмент ФАО для оцінки лабораторій і систем нагляду за протимікробною стійкістю (ФАO-ATLASS)

ФАО шлях прогресивного управління стійкістю до протимікробних засобів ФАО (ФAO-ШПУ-СПЗ)
Інструмент ФАО для ситуаційного аналізу ризиків СПЗ у харчовому та сільськогосподарському секторах

 

Інструмент ФАО для оцінки лабораторій і систем нагляду за протимікробною стійкістю (ФAO-ATLASS)

На шляху до глобального нагляду за стійкістю до протимікробних засобів

Стійкість до протимікробних засобів (СПЗ) є глобальною загрозою для життя і засобів до існування. Стійкі інфекції щохвилини вбивають одну людину, а стійкі патогени поширюються між людьми й тваринами, а також через їжу, воду, відходи й ґрунти, загрожуючи виробництву харчових продуктів і ставлячи під загрозу здоров'я людей та здоров'я диких, домашніх і сільськогосподарських тварин.

Якщо не вжити заходів, до 2050 року світова економіка може втрачати понад 6 трильйонів доларів США щорічно через СПЗ - майже 4% валового внутрішнього продукту (ВВП; Adeyi et al. 2017).

ФАО підтримує країни у розробці національних заходів реагування на глобальний моніторинг, профілактику та контроль стійкості до протимікробних засобів.

Що таке ФАО-ATLASS?

ФАО-ATLASS — це інструмент для оцінки та визначення цілей для вдосконалення національних систем нагляду за СПЗ у харчовому та сільськогосподарському секторах. Він складається з двох модулів: модуля нагляду та лабораторного модуля. Кожен модуль включає два стандартизовані опитувальники, що заповнюються експертами.

Наразі інструмент доступний чотирма мовами.

Вперше інструмент був випробуваний у 2016 році, і на сьогодні 28 країн прийняли у себе місії з оцінки ФАО-ATLASS. ФАО також формує всесвітню спільноту експертів з оцінки, яка слугуватиме технічним ресурсом для гармонізації регіональних та глобальних зусиль з нагляду.

ФАО співпрацює зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин (ВООЗт) і Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) для координації оцінок на рівні країни в різних секторах рамках підходу «Єдине здоров’я».

РЕЗУЛЬТАТИ

  • Оцінки створюють базову лінію та класифікують «стадію» для виявлення лабораторного потенціалу СПЗ, епізоотичного нагляду за СПЗ та розповсюдження інформації
  • Оцінка п'яти основних сфер для ефективного нагляду
  • Визначення конкретних кроків для покращення та допомога країнам у визначенні пріоритетності дій для побудови надійних національних систем нагляду за СПЗ
  • Моніторинг прогресу за допомогою Шляху поступового вдосконалення ATLASS

(П'ять областей)

ОЦІНОЧНІ МІСІЇ

Місії ФАО-АТЛАСС проводяться експертами, навченими ефективному використанню інструменту та проведенню гармонізованих оцінок. До складу групи з проведення оцінки зазвичай входять два основних експерти (один з яких має досвід роботи з лабораторними методами дослідження чутливості до протимікробних засобів, а інший - з нагляду за СПЗ), а також співробітники ФАО, які супроводжують групу для надання додаткової підтримки. Два головні експерти можуть бути національними чи зовнішніми експертами, які пройшли відповідну підготовку.

Місії ФАО-ATLASS тривають до тижня. Рекомендований підхід полягає у проведенні першої оціночної місії із залученням зовнішніх експертів для збору базової інформації. Подальші оцінки для відстеження прогресу можуть проводитися національними експертами, і їх рекомендується проводити щорічно.

Місії ФАО-ATLASS складаються з:

Крок 1. Зустріч зацікавлених сторін з координаторами національного нагляду за СПЗ у продовольчому та сільськогосподарському секторах, а також представниками інших секторів, таких як охорона здоров'я людини та навколишнє середовище. Зібрана інформація реєструється за допомогою модуля нагляду ФАО-ATLASS.

Крок 2. Відвідування та оцінка лабораторій за допомогою лабораторного модуля ФАО-ATLASS.

Крок 3. Зустріч зацікавлених сторін з питань реституції для обміну та обговорення інформації, зібраної під час місії, та конкретних рекомендацій. Ці дискусії виграють від спадкоємності в роботі координаторів зацікавлених сторін.

Крок 4. Звіт, написаний головними оцінювачами у співпраці з країною. Після затвердження звіт офіційно передається національним органам влади для використання в національних і регіональних дискусіях щодо висновків і рекомендацій місії. Після завершення місії ATLASS на національному або регіональному рівні можуть бути організовані місії та семінари, на яких національні органи влади та експерти обговорюватимуть висновки місії ФАО-ATLASS та розроблятимуть плани щодо поступового покращення нагляду за СПЗ у своїй країні та регіоні.

Оціночні місії ФАО-ATLASS

(Останнє оновлення карти: 31 травня 2020 р.)

Контакти

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

ФАО шлях прогресивного управління стійкістю до протимікробних засобів ФАО (ФAO-ПШУ-СПЗ)

У рамках боротьби зі стійкістю до протимікробних засобів (СПЗ) ФАО надає підтримку країнам у розробці національних планів заходів (НПЗ), спрямованих на:

  1. моніторинг, профілактику та контроль;
    та
  2. розумне використання протимікробних препаратів у сільському господарстві та харчовій промисловості.

Для більшості країн написання НПЗ не є головною проблемою. Натомість найбільшими викликами є реалізація цих планів та демонстрація послідовних дій навколо них. Для розв'язання цієї проблеми ФАО розробила Прогресивний шлях управління стійкістю до протимікробних засобів (ФАО-ПШУ-СПЗ).

ФАО-ПШУ-СПЗ базується на прогресивному шляху боротьби з ящуром (ПШУ-FMD), розробленому ФАО та Європейською комісією з Ящуру (EuFMD). Подібно до ПШУ-FMD, ФАО-ПШУ-СПЗ зосереджується на розбудові управлінського потенціалу за допомогою підходу «знизу вгору» із сильним залученням зацікавлених сторін.

ЩО ТАКЕ ФАО-ШПУ-СПЗ?

ФАО-ШПУ-СПЗ служить посібником, який допоможе країнам-учасницям втілити в життя свої НПЗ. Прогресивний підхід дозволяє конкретним секторам крок за кроком вдосконалюватись у напрямку сталого використання протимікробних засобів та управління СПЗ.

Ці вдосконалення можуть починатися з невеликих ініціатив, переростати в ширші заходи в пріоритетних секторах і, зрештою, перетворитися на повноцінні НПЗ «Єдине здоров’я», спрямовані на боротьбу з СПЗ у всіх секторах харчової промисловості та сільського господарства в масштабах всієї країни. Таким чином, Програма ФАО-ШПУ-СПЗ дає можливість країнам і окремим секторам поступово просуватися до оптимального і сталого застосування протимікробних засобів.

РЕЗУЛЬТАТИ

Відповідно до Плану заходів ФАО, ФАО-ШПУ-СПЗ надає допомогу країнам у чотирьох ключових сферах:

      1. підвищення обізнаності;
      2. підвищення потенціалу нагляду;
      3. розвиток управлінських структур;
        і
      4. сприяння розумному застосуванню протимікробних засобів.

Кожна сфера складається з чотирьох етапів, і кожен з них потребує виконання конкретних заходів для того, щоб країна могла перейти на наступний рівень. Керівництво ФАО-ШПУ-СПЗ містить настанови, стандарти та посилання, які допоможуть у плануванні та реалізації кожного виду діяльності.

СЕМІНАРИ ФАО-ШПУ-СПЗ

ФАО допомагає країнам застосовувати підхід ФАО-ШПУ-СПЗ шляхом проведення семінарів у країнах. Ці семінари об’єднують державні та приватні зацікавлені сторони для самостійної оцінки рівня впровадження НПЗ у своїй країні та узгодження дій, які необхідно вжити для підняття управління стійкістю до протимікробних засобів на вищий рівень, якщо це необхідно.

Спеціально підготовлені фасилітатори ФАО-ШПУ-СПЗ допомагають учасникам оцінювати прогрес у різних сферах та етапах. Використовуючи інструмент ФАО-ШПУ-СПЗ, зацікавлені сторони кількісно оцінюють цей прогрес за допомогою інформаційної панелі, яка відображає прогалини та наступні кроки для впровадження НПЗ.

Після завершення кожного семінару зацікавлені сторони готують звіт про оцінку. Цей звіт надає країні та її ключовим секторам уроки та висновки щодо їхнього прогресу в боротьбі з СПЗ. Зокрема, ці важливі звіти допомагають країнам визначити конкретні заходи, які їм необхідно здійснити далі, щоб покращити управління ризиками СПЗ та більш раціонально застосовувати протимікробні засоби.

ФАО-ШПУ-СПЗ семінари зазвичай тривають від двох до чотирьох днів.

Контакт

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Інструмент ФАО для ситуаційного аналізу ризиків СПЗ у харчовому та сільськогосподарському секторах

Вступ

Країни розробили Національні плани заходів (НПЗ), які окреслюють стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних засобів та управління нею, включаючи компоненти, пов'язані з продовольством та сільським господарством.

Національні органи влади потребують детальної інформації про ситуацію з СПЗ, що дозволить їм розробляти, впроваджувати та управляти відповідними стратегіями відповідно до реалій країни та потреб у розробці НПЗ.

У 2017 році перші заходи ФАО з питань стійкості до протимікробних засобів у регіоні Латинської Америки та Карибського басейну виявили брак відповідної інформації з боку продовольчого та сільськогосподарського секторів. Для вирішення цієї ситуації Регіональне бюро ФАО для Латинської Америки та Карибського басейну (ЛКБ ФАО) розробило «Інструмент ФАО для аналізу ситуації щодо ризиків стійкості до протимікробних засобів в харчовому та сільськогосподарському секторах» в рамках підходу «Єдине здоров’я».

Яким є інструмент ФАО для ситуаційного аналізу ризиків стійкості до протимікробних засобів у продовольчому та сільськогосподарському секторах?

Метою інструменту ФАО для ситуаційного аналізу ризиків стійкості до протимікробних засобів у продовольчому та сільськогосподарському секторах (надалі - «Інструмент ситуаційного аналізу СПЗ»)  є забезпечення на національному рівні якісної та систематичної оцінки ризиків та прогалин  СПЗ від систем вирощування тварин (наземних та водних видів) для здоров’я людей і тварин відповідно.

Інструмент аналізу ситуації СПЗ складається з трьох інструментів:

  1. Опитування для збору даних;
  2. Методологічна процедура аналізу зібраної інформації;
    та
  3. Інструкція з підготовки національної дорожньої карти зі стримування СПЗ.

Дорожня карта містить вказівки щодо визначення пріоритетності потреб та секторальних заходів відповідно до характеристик інституційних систем країн та їхніх НПЗ.

Інструмент розглядає епізоотологічну модель СПЗ та рекомендації щодо проведення аналізу ризику СПЗ (рекомендації Кодексу Аліментаріус та ВООЗт), а також інші наскрізні фактори.

Результати

Результати аналізу ситуації з СПЗ дають уявлення про поточну ситуацію і допомагають приймати рішення щодо стримування СПЗ в рамках підходу «Єдине здоров’я», враховуючи потреби й ресурси кожної країни та її НПЗ.

Процес подання заявки:

Інструмент застосовується в чотири етапи прогресивного розвитку за підтримки команди ФАО (Рисунок 1). Кожен етап здійснюється під керівництвом команди ФАО і може бути розгорнутий в режимі онлайн.

 

Натисніть, щоб збільшити

Інструмент доступний іспанською та англійською мовами й був впроваджений у десяти країнах регіону Латинської Америки та Карибського басейну. Дві країни в Африці також пілотували цей інструмент.

В результаті застосування інструменту аналізу ситуації з СПЗ країни:

  • Зібрали дезагреговані або важкодоступні дані, визначивши необхідну інформацію.
  • Оцінили фактори, що містяться в епізоотологічних шляхах поширення СПЗ, пов'язуючи заходи з пом'якшення наслідків та міжгалузеві фактори, що беруть участь у створенні та поширенні СПЗ у ланцюгу виробництва тваринницької продукції.
  • Виявлено найслабші фактори для розв'язання проблеми стримування СПЗ, що дозволило країнам визначити ризики та прогалини, сприяло розробці дорожньої карти та допомогло у формулюванні/впровадженні НПЗ.
  • Збільшила міжсекторну участь між різними зацікавленими сторонами (державними та приватними), поглибила розуміння та усвідомлення ризиків, пов'язаних з СПЗ, та підкреслила спільну відповідальність за боротьбу з СПЗ.
Контакти

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.